Фокусное расстояние двояковыпуклой стеклянной линзы (n=1, 5) у которой радиусы кривизны поверхности одинаковы, равно 25 см. где соберутся на линзу параллельные оптической оси лучи, если позади линзы находится вода?

Формула тонкой линзы
D=(n21-1)(1/R1+1/R2)
R1=R2
D=(n21-1)2/R
D= (n21-1)2/R
Оптическая сила и фокусное расстояние обратно пропорциональны
D=1/F
1/F=(n21-1)2/R
F=R/2(n12-1)
Относительный показатель преломления
Из стекла в воду
n21=n2/n1=1,33/1,5
F=0,25/2( 1,33/1,5-1)=-1, 1м
Знак минус показывает что в данном случае фокус мнимый- линза рассеивающая

Уочних клітинах були виділені гени, відповідальні за три пігменти, чутливі до основних кольорів – червоного, зеленого, синього (їх комбінація – це сотні колірних відтінків). виявилося, що в молекулі днк гени, що визначають синтез пігментів, взаємопов’язані. ті з них, які відповідальні за синтез червоного і зеленого пігментів, розташовуються поруч на одній і тій же хромосомі і подібні за своєю хімічною структурою. у гена синього кольору структура інша, та й знаходиться він на другій хромосомі. також на окремій хромосомі розташовується ген ще одного представника цього сімейства пігментів – родопсину, він обумовлює здатність до нічного зору. структуру виділених генів дослідники порівняли зі структурою їх у приматів. виявилося, що в процесі еволюційного розвитку гени, що забезпечують синтез пігментів кольорового і чорно-білого зору, відділилися від загального гена-предка. припускають, що сталося це важливе еволюційне відокремлення 30-40 мільйонів років тому.

Відповідь:

Колива́ння — специфічні рухи або зміни стану систем різної фізичної природи (механіка, фізика, біологія, хімія, економіка та ін.) для яких гається певна повторюваність у часі. В багатьох випадках для опису коливальних процесів використовуються близькі за змістом поняття — вібрація, осциляція. Коливальні процеси характерні для величезної кількості явищ в навколишньому світі та в людському суспільстві. «Світ, в якому ми живемо, дивно схильний до коливань… Коливаються навіть атоми, з яких ми складаємось». Коливальний процес в будь-якій системі виникає лише тоді, коли її будова забезпечує виникнення сил, що намагаються повернути систему до стабільного стану при внесенні зовнішніх збурень. Такі сили називають відновлювальними. Для системи відновлювальну силу створює пружина, що опирається розтягу-стиску.

Специфіка коливальних процесів виражається в тому, що зміни стану системи відбуваються в околі певного стабільного (статичного або динамічного) стану. Найпростіший приклад — поведінка вантажу на пружині, яка показана на приведеній анімації. Тут зміна стану (положення) маси відбувається навколо положення статичної рівноваги. Більш складним є коливальний процес, який реалізується при русі автомобіля (поїзда) по нерівній дорозі. В цьому випадку можна говорити про коливання відносно уявного стану автомобіля, що рухається по ідеальній дорозі. Якщо при коливаннях гається постійне повернення системи до початкового стану через певний проміжок часу  — період Т, то коливання називають періодичними. В закономірностях коливальних процесів є багато спільного незалежно від фізичних властивостей складових коливальної системи. Саме ця обставина зумовила формування такої наукової дисципліни як Теорія коливань. Вивчення теорії коливань є важливою складовою фундаментальної підготовки інженерів багатьох спеціальностей.

Пояснення: