Для чего в шкалах высокоточных стрелочных приборов используют зеркальную полосу?

Температура 373 К = 100 °С, а это температура кипения воды. Следовательно, чтобы пар, взятый при температуре кипения, превратить в лед при температуре tк = –10 °С, необходимо четыре процесса:
1) сконденсировать пар в воду при температуре t0 = 100 °C, при этом выделится количество теплоты Q1 = m⋅L, где L = 2,3⋅106 Дж/кг — удельная теплота парообразования воды (табличная величина);
2) охладить воду от t0 = 100 °C до t1 = 0 °C (температура замерзания воды), при этом выделится Q2 = c1⋅m⋅(t0 – t1), где c1 = 4,19⋅103 Дж/(кг⋅К) — удельная теплоемкость воды (табличная величина);
3) заморозить воду в лед при температуре t1 = 0 °C, при этом выделится Q3 = m⋅λ, где λ = 330⋅103 Дж/кг — удельная теплота плавления льда (табличная величина);
4) охладить лед от t1 = 0 °C до tк = –10 °C, при этом выделится Q2 = c2⋅m⋅(t1 – tк), где c2 = 2,1⋅103 Дж/(кг⋅К) — удельная теплоемкость льда (табличная величина).
Всего пар отдаст количество теплоты, равное

Q = Q1 + Q2 + Q3 + Q4 = m⋅(L + c1⋅(t0 – t1) + λ + c2⋅(t1 – tк)),

Q = 9,2⋅10^6 Дж.

У розглянутих прикладах коливання — процеси, що повторюються через однакові проміжки часу щодо середнього положення. Часто ми зустрічаємося з коливальним рухом? Дуже часто. Це одне з найпоширеніших рухів. Коливаються мости, коли по них поїзди проходять; частини працюючих машин; голосові зв'язки, коли ми говоримо. Тепловий рух молекул твердих кристалічних тіл теж коливальний. Іноді корисні коливання, і тоді їх використовують для практичних цілей, іноді шкідливі, і тоді приймають заходи для їх зменшення або усунення

Объяснение: