Определите полное сопротивление цепи для гармоник 3, 5, 7, если r = 10 om, l = 0, 0955 гн, с = 50 мкф, f1 = 50 гц

Для нахождения полного сопротивления цепи используется ф-ла:

Z=√R²+(Xl-Xc)² ,,а при использовании гармоник, для третьей f=3*50гц=150гц,

для 5ой-250Гц, для 7ой-350гц.

это выглядит так где:Xl=2πfL=6.28*150*0.0955Гн, Xc=1/ 2π*150* 5*10-5ф

1. Бо таким чином площа дотику більша і тиск на лід менший у зв'язку з кращим розприділенням маси.

2. Під час переміщення по рівній дорозі виконуються робота переважно по подоланню тертя, а при підніманні вгору доводиться виконувати роботу проти сил тяжіння, що діє на тіло.

4. Внаслідок великої маси, потяг не може раптово набувати різких прискорень, як автобус чи тролейбус. Часом роль грає психологічний чинник створений закритістю вагона та ілюзії відсутності руху.

3. Таким чином ми створюємо більше плече відносно навісів та застосовуємо менше сили та енергії.

5. В першому випадку витрачаємо енергію на збереження відстані відер з ногами та передаємо вагу через тонкі дужки на руки а з них на хребет і так далі, у другому варіанті коромисло тверде та статичне і передає вагу відразу на спину через широку зону дотику до нашого тіла.

6. При падінні на землю вона достатньо тверда і не деформується тим самим різко гальмує, а при падінні на рихлий пісок утворюється заглиблення що збільшує площу опори, на яку розподіляється вага людини. Тиск буде меншим, і людина не відчуває болю.

7. Такими діями він зміщує центр ваги у низ покращуючи управління та маневри. Зменшує опір повітря за рахунок зменшення площі контакту з ним - це дає змогу не гальмувати об маси газу і краще набирати швидкість.

8. Для кращого збереження продукту зокрема напою в нього добавляють вуглекислоту яка при герметизації тобто закорковувані реагує з надлишком у посудині збільшуючи тиск та залишається у збитку при відкриті пляшки ми подаємо нову порцію реагенту і вирівнюємо тиск також вуглекислота переходить у газоподібний стан, а як відомо газ більш леткий за рідину та має меншу густину і тому новоутворений газ витісняється водою та часом інтенсивний потік підіймає разом невеликі частини рідини.

9. У зв'язку з збільшення глибини збільшується і товща води яка має більшу вагу та відповідно тиск на дно. Тобто на більшій глибині дно вже більш "притрамбоване". Свою роль грає сила Архімеда.

10. Коли людина випустить повітря з легенів, то сила Архімеда, що діє на неї з боку води, зменшиться, і її тіло зануриться у воду.

11. Бо солона вода має більшу густину на відміну від прісної й може краще виштовхувати інші тіла з меншою за її густиною. Простіше в солоній воді сила Архімеда виконує роботу краще.

12. При різкому імпульсі енергії в наслідок інерції ми надаємо надзвичайно велике навантаження та він не встигає прийти у рух і при утримувані його кореневої системи землею ми створюємо розривну силу і розриваємо зв'язки молекул. При повільному видалені рослини ми розподіляємо навантаження та повільно звільняємо від полону.

13. Якщо не нахилити корпус уперед, то вертикаль, що проведена через центр мас людини, виходитиме поза межі площі її опори ногами.

14. Таким чином він набирає більше потенційної та кінетичної енергії, що передасть м'ячеві.

15.Зустрічний потік повітря, обтікаючи автомобіль, створює підіймальну силу, котра дещо зменшує вагу, а отже, і силу тертя між колесами і ґрунтом.

16. Це пояснюється тим фактом, що холодне повітря має більшу вагу і густину. Уночі повітря охолоджується, густина його зростає і воно стікає в улоговини. В теплому чи гарячому повітрі молекули більш активні і тому ніби хочуть зайняти більше об'єму, таким чином маємо різну густину. На даному принципі побудована повітряна куля.

17. Трава має масу, а отже, й інерцію. При різкому імпульсі енергії ми надаємо надзвичайно велике навантаження на стебло і утворюємо розривну силу порушуючи зв'язки молекул. При повільному русі коси трава встигає змінити швидкість і пригинається.

18. Листя створює додаткову площу опори, і сила тиску, що діє на дерево, буде ще більшою ніж у сухого стовбура з гіллям.

19. Для збільшення площі дотику і зменшення й розподілення тиску ваги вантажу відповідно.

Воздухопла́вание  —  вертикальное и горизонтальное перемещение в атмосфере Земли на летательных аппаратах легче воздуха (в отличие от авиации, использующей летательные аппараты тяжелее воздуха).

До начала 1920-х годов термин «воздухоплавание» использовался для обозначения передвижения по воздуху вообще.

Воздухоплаватель  — человек, который летает на аэростатах, занимается воздухоплаванием, поднимается в небо на воздушных шарах.

Первые воздушные полёты

21 ноября 1783 года в Париже Пилатр де Розье, французский физик и химик, один из пионеров авиации, вместе с маркизом д’Арландом впервые в истории поднялись в небо на монгольфьере — аэростате, наполненном горячим воздухом. Они пробыли в воздухе почти 25 минут при этом пролетев 9,9 км и поднявшись на высоту около 1 км. Шар по имени «AD ASTRA»  объёмом 2055 м³ был сконструирован братьями Жозефом и Этьеном Монгольфье.