1. на металлическую пластину падает свет с длиной волны 0, 42 мкм. фототок прекращается при задерживающем напряжении 0, 95 в. найти работу выхода электронов (в эв 2. "красная граница" фотоэффекта для металла равна 620 нм. найти работу выхода электронов (в эв). 3. лазер мощностью 30 вт испускает 10^20 фотонов за 1 с. найти длину волны излучения лазера (в нм).

1.Уравнение Энштейна для фотоэффекта
hv=A+eU
A=hv-eU   ;  hv=hc/лямбда
A=hc/лямбда - eU
A=6,6 *10^-34 *3*10^8/0,45*10^-6 - 1,6*10^-19*0,95
A=44*10^-20  - 1,52*10^-19
A=10^-19(4,4-1,52)
A=2,88 эв
2. hv=A
A=6,6 *10^-34 *3*10^8/620*10^-9
A=0,0003 эв
3. hcN/лямбда=Pt
лямбда= hcN/Pt=6,6 *10^-34 *3*10^8 * 10^20/1*30=0,00066 нм

ответ:Рух, при якому по крайній мірі точки твердого тіла або незмінної системи залишаються нерухомими, званими обертальним; пряма лінія, що з'єднує ці дві точки, називається віссю обертання.  

Обертальний рух в техніці зустрічається досить часто. У переважній більшості механізмів і машин є ланки, які здійснюють обертальний рух, наприклад, вали, зубчасті колеса, кривошипи і т.д. Зауважимо, що поняття обертального руху може ставитися тільки до тіла, але не до точки; так, наприклад, рух точки по колу тобто не обертальний рух, а криволінійне.  

Якщо через вісь обертання провести площину Р, жорстко пов'язану з тілом, то при обертанні тіла ця площину буде займати нові положення (рис. 2.13). Кут між початковим положенням площини Р і її новим положенням Р1 в поточний момент часу називається кутом повороту тіла і позначається пор. Вимірюється цей кут в радіанах і вважається позитивним, якщо площину Р обертається проти годинникової стрілки (при цьому треба дивитися з позитивного кінця осі z, спрямованої уздовж осі обертання тіла). Крім осі обертання для повного визначення руху тіла треба ще знати кут повороту ? як функцію часу t: ? = f (t) - Закон обертального руху тіла.

Обертальний рух – це рух тіла, при якому точки описують кола, розміщені в паралельних площинах, причому центри всіх кіл розташовуються на одній прямій, яка зазвичай визначається як вісь обертання.Обертальний рух являє траєкторію у вигляді кривої лінії, а швидкість в кожній точці кривої лінії направлена по дотичній.Кінематика обертального руху характеризується:– Кутовий швидкістю і позначається ю;– Кутовим прискоренням і позначається е.Кутова швидкість – це швидкість обертального руху, яка визначається відношенням кута повороту радіуса, що з’єднує рух тіло з центром кола, до часу, за який був здійснений поворот. Кутова швидкість є векторною величиною, де його кутовий вектор швидкості спрямований в тому ж напрямку, що і поступальний рух правого гвинта (правило буравчика), де відбувається рух по колу.Якщо обертальний рух збігається з обертанням рукоятки буравчика, то поступальний рух буравчика буде вказувати на напрямок кутової швидкості і кутового прискорення, тому вони сонаправлени.Фізичний зміст кутової швидкості при обертальному русі: кутова швидкість буде рівна куту повороту радіуса за одиницю часу. Доцентровийприскорення – це таке прискорення, яке утворюється при русі тіла по колу і направлено до центру по радіусу кола. Доцентрове прискорення дорівнює відношенню квадрата швидкості до радіусу кола. Фізичний зміст кутового прискорення: при обертальному русі кутове прискорення буде визначатися як зміна кутової швидкості за одиницю часу.Одиницею кутового прискорення в міжнародній системі одиниць є рад / с (радіан на секунду).Зі зміною кутової швидкості відбувається зміна частоти обертання. Частота обертання характеризується відношенням числа обертів на часі.

Объяснение:

Кристаллизация – процесс перехода вещества из жидкого состояния в твердое. Процесс кристаллизации связан с выделением количества теплоты, равного теплоте плавления. Для химически чистых веществ, процесс кристаллизации протекает при постоянной температуре, равной температуре плавления.

Применим закон сохранения энергии к квазистатическому процессу охлаждения твердого олова после кристаллизации:

(1)

Здесь <0 – количество теплоты, отданное телом среде при его охлаждении за время ; >0 – количество теплоты, полученное окружающей средой через поверхность ампулы площадью за время . В (1) с0, са – удельные теплоемкости олова и материалы ампулы, М0, Ма – массы олова и ампулы; Т – температура твердого олова; Тср – температура окружающей среды; α – коэффициент теплоотдачи с поверхности ампулы в окружающую среду. В дальнейшем считаем, что значение α в течение всего опыта постоянно.

Применяя закон сохранения энергии к процессу кристаллизации олова, можно получить уравнение

(2)

Здесь Q = λкрМ0 – количество теплоты, отданное оловом при его кристаллизации за время кристаллизации . Так как тепло отдано окружающей среде, то Q < 0. Второй член суммы в (2): - количество теплоты, полученное окружающей средой через поверхность ампулы за время кристаллизации.

Из соотношений (1) и (2) следует

(3)

В принятой модели процесс охлаждения твердого олова от точки полной кристаллизации описывается уравнением (1). Решение этого уравнения имеет вид

, (4)

где θ = Т – Тср; θкр = Ткр- Тср; .

Коэффициент m называют темпом охлаждения. Он характеризует относительную скорость изменения температуры тела. Темп охлаждения можно определить из линейной зависимости, полученной логарифмированием функции (4):

(5)

Следовательно: (6)

Энтропия – функция состояния термодинамической системы. Изменение энтропии в равновесном процессе равно отношению количества теплоты, сообщенного системе, к термодинамической температуре системы:

(7)

Энтропия определяется с точностью до постоянной. Разность энтропий в двух состояниях при обратимом процессе равна

(8)

Здесь δQ – элементарное количество теплоты, полученное или отданное при бесконечно малом изменении параметров термодинамической системы; Т – температура. В процессе кристаллизации олово отдает тепло окружающей среде при Т = соnst. При этом количество теплоты, отданное окружающей среде

Q = λкрМ0 (9)

Здесь М0 – масса олова. Так как Q – количество теплоты, отданное окружающей среде, то Q < 0.

Из (8) и (9) следует, что

(10)

Следовательно, для определения необходимо измерить температуру кристаллизации Ткр, время кристаллизации, Δτк а также вычислить производную функции Т = во время охлаждения твердого олова после полной кристаллизации. Эти величины можно найти, измеряя температуру олова в процессе охлаждения от полного расплава до температуры остывшего олова Т0 в конце опыта.

Реальный процесс охлаждения сопровождается явлениями, вносящими погрешность в определение λкр. Главными источниками погрешности являются

- отклонение процесса охлаждения от квазистатического;

- изменения температуры окружающей среды.

Эти процессы приводят к методической погрешности определения λкр, не превышающей 10%.