Кто улетит дальше за одно и тоже время? пчела(1) или орёл(2)

Пчела.

Не спрашивай почему, мне так захотелось.

Відповідь:

10 000 кг/м^3.

Пояснення:

Різниця між силою тяжіння у повітрі і силою тяжіння у воді і є сила Архімеда. Fа=Pпов-Pвод. Де Pпов- вага тіла в повітрі, Pвод- вага тіла в воді. З іншого боку силу Архімеда можна подати як Fа=ρв*g*V, де V-об'єм тіла, ρв- густина води. Прирівняємо ці формули та знайдемо об'єм тіла ρв*g*V=Pпов-Pвод, V=(Pпов-Pвод)/(ρв*g). Вага тіла у повітрі- це сила тяжіння, що діє на тіло. Pпов=mg, де m- маса тіла. ЇЇ можна знайти m=ρV, де ρ-густина тіла. З всіх формул виразимо густину тіла ρ= Pпов/(g*(Pпов-Pвод)/(ρв*g))= Pпов*ρв/(Pпов-Pвод)= 2.5Н*1000 кг/м^3/(2.5 Н-2.25 Н)=10 000 кг/м^3.

Схоже на срібло (10 500 кг/м^3. )

Воспользуемся классической теорией Друде-Лоренца.

Пусть известна напряженность внешнего электрического поля E, тогда ускорение, которое приобретет электрон на дистанции своего свободного пробега

Если τ - время свободного пробега, то к концу свободного пробега электрон приобретет скорость

Но это максимальная скорость, средняя будет в два раза меньше из-за различных направлений вектора скорости дрейфа электрона от -90° до 90°

Отсюда уже можно найти время свободного пробега

Скорости беспорядочного движения электронов близки к тепловым, вклад, вносимый скоростью дрейфа ничтожен, пусть Т - температура проводника

А длина свободного пробега

.

Примечание: Эти формулы годятся только для данной скорости дрейфа.