Объяснение:
Воспользуемся формулой линейной скорости вращательного движения
, где - скорость (м/с), - угловая скорость (рад/с), R - радиус окружности (м). Угловую скорость можно расписать как , V - частота (Гц). Частота обртна периоду т.е. ⇒ подставив в формулу угловой скорости получим , теперь данную формулу подставляем в формулу линейной скорости .Не забываем переводить в систему СИ: 6400 км = 64*10⁵ м, 88,6 мин = 5316 сек. Подставим численные значения ⇒ получаем
(м/с).
ответ: = 7561 м/с.
подпишись на меня
поставь лайк
отметь ответ лучшим
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Відомо що на плавлення шматка міді при температурі плавлення витрачено 6.3мдж енергії .яка його маса?
Проведемо дослід (рис. 12.2). На плоску поверхню прозорого скляного півциліндра, закріпленого на оптичній шайбі, спрямуємо вузький пучок світла, — світло не тільки відіб’ється від поверхні циліндра, але й частково пройде крізь скло. Отже, під час переходу з повітря в скло напрямок поширення світла змінюється.
І Зміну напрямку поширення світла на межі поділу двох середовищ називають заломленням світла.
Кут у (гамма), утворений заломленим променем і перпендикуляром до межі поділу двох середовищ, проведеним із точки падіння променя, називають кутом заломлення.
Провівши низку дослідів з оптичною шайбою, помітимо, що зі збільшенням кута падіння кут заломлення теж збільшується, а зі зменшенням кута падіння кут заломлення зменшується (рис. 12.3). Якщо ж світло падає перпендикулярно до межі поділу двох середовищ (кут падіння а = 0), напрямок поширення світла не змінюється.

Першу згадку про заломлення світла можна знайти в працях давньогрецького філософа Арістотеля (IV ст. до н. е.), який замислювався: «Чому палиця у воді здається переламаною?». А от закон, який кількісно описує заломлення світла, був установлений лише в 1621 р. голландським природознавцем Віллебрордом Снелліусом (1580-1626).
Закони заломлення світла:
1. Промінь падаючий, промінь заломлений і перпендикуляр до межі поділу двох середовищ, встановлений із точки падіння променя, лежать в одній площині.
2. Відношення синуса кута падіння до синуса кута заломлення для двох даних середовищ є величиною незмінною:

де п2 ! — фізична величина, яку називають відносним показником заломлення середовища 2 (середовища, в якому світло поширюється після заломлення) відносно середовища 1 (середовища, із якого світло падає).
Дізнаємося про причину заломлення світла
Чому ж світло, переходячи з одного середовища в інше, змінює свій напрямок?
Річ у тім, що в різних середовищах світло поширюється з різною швидкістю, але завжди повільніше, ніж у вакуумі. Наприклад, у воді швидкість поширення світла в 1,33 разу менша, ніж у вакуумі; коли світло переходить із води в скло, швидкість поширення світла зменшується ще в 1,3 разу; у повітрі швидкість поширення світла в 1,7 разу більша, ніж у склі, й лише трохи менша (приблизно в 1,0003 разу), ніж у вакуумі.
Саме зміна швидкості поширення світла в разі переходу з одного прозорого середовища в інше є причиною заломлення світла.
Прийнято говорити про оптичну густину середовища: чим менша швидкість поширення світла в середовищі (чим більший показник заломлення), тим більшою є оптична густина середовища.
Як ви вважаєте, оптична густина якого середовища більша — води чи скла? оптична густина якого середовища менша — скла чи повітря?
З'ясовуємо фізичний зміст показника заломлення
відносний показник заломлення (п2 і) показує, у скільки разів швидкість поширення світла в середовищі 1 більша (або менша), ніж швидкість поширення світла в середовищі 2:

Згадавши другий закон заломлення світла:

маємо: