Тело массой1 кг свободного падает с некоторой высоты. в момент паданиях на землю его кинетическая энергия равна энергия равна 100 дж . с какой высоты падает тело

10 m

Объяснение:

Скорость молекулы 250 м/с

Объяснение:

Дано:

m₁ = m₂ = m = 1,67·10⁻²⁷ кг

V₁ = 300 м/с

V₂ = 400 м/с

U - ?

1)

Импульс первого протона до соударения:

p₁ = m·V₁

Импульс второго  протона до соударения:

p₂ = m·V₂

Протоны двигались во взаимно перпендикулярных направлениях, поэтому модуль их суммарного импульса:

p₀ = √ (p₁² + p₂²) = √ (m²·V₁² + m²·V₂²) =

    = m·√(300² + 400²)  = 500·m  кг·м/с        

2)

Удар неупругий, поэтому импульс образовавшейся молекулы:

p = (m+m)·U = 2·m·U   кг·м/с

3)

По закону сохранения импульса:

p = p₀

2·m·U = 500·m

2·U = 500

U = 500/2 = 250 м/с

Замечание: Обратим внимание, что знание массы протонов нам не пригодилось.

Отримані формули дозволяють обчислити середню квадратичну швидкість руху молекул. Середню квадратичну швидкість обчислюють:  

Так, за цією формулу середня квадратична швидкість, наприклад, молекул азоту для t = 0 °С, становить 500 м/с, а молекул водню – 1800 м/с. Вперше такі розрахунки були виконані у другій половині XIX ст. і результат виявися настільки неочікуваним, що багато фізиків висловили сумнів щодо правильності молекулярно-кінетичної теорії. Адже відомо, що пахощі поширюються досить повільно – потрібні десятки секунд, щоб запах парфумів, розлитих в одному кутку кімнати, досяг іншого кутка. Наразі це легко пояснити великою кількістю зіткнень між молекулами. Експериментально швидкість теплового руху атомів вперше у 1920 році визначив німецький вчений-фізик О. Штерн (1888–1969).

Объяснение:можно пять звёзд и бо