Опишите, что изображено на рисунках 14 и 16 (например, изображение мнимое, увеличенное/уменьшенное, перевернутое и т.д.)​

14 Прямое, увеличенное, мнимое     16 прямое, уменьшенное, мнимое

Объяснение:

Двигун внутрішнього згоряння - тепловий двигун, в якому хімічна енергія палива, яке згоряє в камері згоряння двигуна, перетворюється в механічну енергію. За призначенням двигуни внутрішнього згоряння поділяються на автотракторні, авіаційні, судові та стаціонарні. Звичайно двигун внутрішнього згоряння - поршневі двигуни.

Двигун внутрішнього згоряння складається з кривошипно-шатунного та газорозподільного механізмів і систем живлення, запалювання (для двигунів низького стиску), охолодження, мащення та регулювання. Для роботи двигуна внутрішнього згоряння застосовують різне паливо: бензин, спирт, дизельне паливо, природний і генераторний гази.

Механи́ческая рабо́та — это физическая величина — скалярная количественная мера действия силы (равнодействующей сил) на тело или сил на систему тел. Зависит от численной величины и направления силы (сил) и от перемещения тела (системы тел)[1].

При постоянной силе и прямолинейном движении материальной точки, работа рассчитывается как произведение величины силы на перемещение и на косинус угла между векторами перемещения и силы: {\displaystyle A=Fs\cos(F,s)}. В более сложных случаях (непостоянная сила, криволинейное движение) это соотношение применимо к малому промежутку времени, а для вычисления полной работы необходимо суммирование по всем таким промежуткам. История механики с древнейших времён до конца XVIII в. В 2 т. М.: Наука, 1972.

Кирпичёв В. Л. Беседы о механике. М.-Л.: Гостехиздат, 1950.

Льоцци М. История физики. М.: Мир, 1970.

Мах Э. Принцип сохранения работы: История и корень его. СПб., 1909.

Мах Э. Механика. Историко-критический очерк её развития. Ижевск: РХД, 2000.

Тюлина И. А. История и методология механики. М.: Изд-во МГУ, 1979.