Тіло масою 2 кг тягнуть по поверхні за до динамометра, жорсткість пружини якого 40 н/м. При цьому пружина видовжилась на 20 см. Знайти прискорення руху тіла, якщо коефіцієнт тертя тіла об поверхню становить 0.3. Будь ласка!Дуже потрібно!

Нам понадобится измерительный стакан, то есть стакан с нанесенными на него делениями (обычно в мл).

Наливаем в стакан воду, и определяем объём налитой воды V₀. Нужно налить столько воды, чтобы тело можно было полностью погрузить.

Затем аккуратно погружаем тело, пока оно полностью не будет в воде. Если тело всплывает, придерживаем его в воде ручкой или чем-нибудь тонким. Снова измеряем объём воды V₁.

Вычисляем объём тела V = V₁ - V₀

Теперь подставляем его в формулу:

F = ρ * V * g

где ρ = 1000 кг/м^3 - плотность налитой жидкости (воды)

g = 9.8 Н/кг - ускорение свободного падения.

Пример:

Если вы получили объём тела 50 мл, это 50 * 10^-6 м^3

F = 1000 кг/м^3 * 50 * 10^-6 м^3 * 9.8 Н/кг = 0.49 Н

1. Приступаючи до розв’язання задач з будь-якої теми, спочатку вивчіть

теоретичний матеріал за підручником, розберіться в прикладах розв’язання

типових задач.

2. Уважно прочитайте умову задачі, вникаючи в її зміст. Чітко уявіть

собі фізичне явище, процеси, які відображені умовою задачі.

3. Запишіть коротку умову задачі, вказуючи всі величини з умови

задачі та їх числові значення. Окремо позначте величини, що шукаються в

задачі. Числові значення переведіть в одиниці СІ.

4. Ретельно виконайте креслення, котре пояснює зміст задачі (в тих

випадках, коли це можливо). Є деякі задачі, що розв’язуються графічно, тоді

правильно виконане креслення буде розв’язанням задачі.

5. Згадайте, якому закону підпорядкований фізичний процес і якими

формулами він описується математично. Якщо формул декілька, співставте

величини, що входять у різні формули, із заданими величинами та тими, які

необхідно знайти.

6. На першому етапі розв’язуйте задачу в загальному вигляді, тобто

виводьте формулу, в котрій шукана величина виражена через величини,

задані в умові. Винятки із цього правила вкрай рідкі й бувають у двох

випадках: якщо формула якої-небудь проміжної величини настільки

громіздка, що обчислення цієї величини значно спрощує подальший запис

розв’язання; якщо числовий розв’язок задачі значно простіший, ніж

виведення формули.