плз.Физика на каз языке.Во Шағылу заңы: A) Түскен сәуле, шағылған сәуле және бетке түскен перпендикуляр бір жазық¬тықта жатыр, шағылу бұрышы түсу бұрышына тең, мұндағы sinα = sinβ; B) n2/n1 = v1/v2; C) sinα – sinβ = v; D) Түскен сәуле, шағылған сәуле және бетке түскен перпендикуляр бір жазық¬тықта жатыр, шағылу бұрышы түсу бұрышына тең, мұндағы sinα ≠ sinβ; E) Түскен сәуле, шағылған сәуле және бетке түскен перпендикуляр бір жазық¬тықта жатыр, шағылу бұрышы түсу бұрышына тең, мұндағы sinα/sinβ = n. 2. Сыну заңы: A) sinα – sinβ = n – 1; B) Түскен сәуле, сынған сәуле және бетке түскен перпендикуляр бір жазық¬тықта жатыр, түсу бұрышы және сыну бұрышы мынадай теңдеумен байланыс¬ты sin i/sin r = n; C) sinα – sinβ = v; D) Түскен сәуле, шағылған сәуле және бетке түскен перпендикуляр бір жазықтықта жатыр, шағылу бұрышы түсу бұрышына тең sinα = sinβ; E) n2/n1 = v2/v1. 3. Көрінетін жарықтың диапазоны: A) 1, 5•10–7–3, 8•10–7 м; B) 2, 5•10–7–3, 9•10–7 м; C) 3, 9•10–7–7, 7•10–7 м; D) 7, 8•10–7–8, 9•10–7 м; E) 9, 0•10–7–11•10–7 м. 4. Жазық паралель пластинадан өткенде жарық сәулелерінің ығысу шамасы: A) sinα = 1/n; B) δ = (ν – 1)ω; C) δ = α1 + β2 – ω; D) ; E) ω = β1 + α2. 5. Призма арқылы жарық сәулелерінің толық ауытқу формуласын көрсетіңіз: A) δ = α1 + β2 – ω; B) δ = α1 – β2 + ω; C) ; D) ; E) . 6. Линзаның негізгі формуласын көрсетіңіз: A) ; B) ; C) δ = α1 + β2 – ω; D) δ = (ν – 1)ω; E) . 7. Жұқа линзаның негізгі формуласын көрсетіңіз: A) ; B) ; C) ; D) ; E) . 8. Голографияның негізгі принциптері қандай құбылыстарға негізделген: A) Интерференция құбылысына; B) Дифракция құбылысына; C) Интерференция және дифракция құбылыстарына; D) Поляризация құбылысына; E) Қосарланып сыну құбылысына. 9. Вакуумдағы электромагниттік толқынның таралу жылдамдығы неге тең: A) c = 3•108 м/с; B) м/с; C) v = 106 м/c; D) v = 340 м/c; E) v = 500 м/c. 10. Электромагниттік толқынның фазалық жылдамдығы неге тең: A) c = 3•108 м/с; B) м/с; C) v = 106 м/c; D) v = 340 м/c; E) v =500 м/c. 11. Герц электромагниттік толқынды қандай құралдың көмегімен алды: A) Жабық тербелмелі контур арқылы; B) Ашық тербелмелі контур арқылы; C) Маятник арқылы; D) Шек арқылы; E) Индуктивтілі катушка арқылы. 12. Гейзенбергтің анықталмағандық қатынасын анықтайтын формуланы көрсетіңіз. A) ΔxΔpx > h; ΔyΔpy > h; ΔzΔpz > h; B) δ = d(n0 – ne0); Ia = Ip cos2α; C) v = c/(εμ)1/2; рe = p0 sinωτ; D) N = μ0q2α2/(6πс); τ = 1/β; E) lnλ = Α + ΒlnRα. 13. Сыну көрсеткіші қай физикалық шамаға тәуелді: A) Жарықтың интенсивтілігіне; B) Жарық тербелісінің амплитудасына; C)Ортаның жарық жылдамдығына; D)Екі ортаның бетіне түскен сәулелердің түсу бұрышына; E) Жарық күшіне. 14. Жарық бір ортадан (сыну көрсеткіші n1) екіншісіне (n2) өтеді. Осы екі сыну көрсеткішінің қандай қатынасында жарық толық шағылады: А) n1 = n2; B) n1 < n2; C) n1 > n2; D) n1/n2=1; E) iпр = arcsin (n2/n1 15. Абсолют сыну көрсеткіштері n1 және n2 мен жарықтың v1 мен v2 таралу жылдамдықтары арасында қандай байланыс бар: A) ; B) ; C) ; D) ; E) . 16. Егер түсу бұрышы ішкі толық шағылудың шекті мәніне тең болса, i = iшекті жарықтың сыну заңы қандай болады: A) sin i = n; B) ; C) ; D) ; E) sin i = sin r. 17. Доплер эффектісін сипаттайтын теңдеуді көрсетіңіз: A) ; B) ; C) ; D) ; E) . 18. Егер заттың биіктігі 5 см, ал кескіннің биіктігі 5 м болса, лупаның үлкей¬тілуі неге тең: A) 1; B) 100; C) 10; D) 0; E) 25. 19. Дифракция кезіндегі төмендегі геометриялық оптика заңдарының қайсысы бұзылады: A) Жарықтың шағылу заңы; B) Жарықтың сыну заңы; C) Жарықтың түзу сызықты таралу заңы; D) Жарықтың бір-бірінен тәуелсіздік заңы; E) Жарық толқындарының бір-бірімен беттесу заңы. 20. Интерференция кезінде төмендегі геометриялық оптика заңдарының қай¬сысы бұзылады: A) Жарықтың шағылу заңы; B) Жарықтың сыну заңы; C) Жарықтың түзу сызықты таралу заңы; D) Жарықтың бір-бірінен тәуелсіздік заңы; E) Жарық толқындарының бір-бірімен беттесу заңы.

ответ:нехрена ето ти дз на 3 года скинул

Объяснение:

Вот правило, может найдёшь ответ:

Електричний заряд — фізична величина, яка характеризує здатність тіл створювати електромагнітні поля та брати участь в електромагнітній взаємодії. Електричний заряд звичайно позначають латинськими літерами qабо великою буквою  Q. Одиницею вимірювання електричного заряду в системі одиниць СІ є кулон. Взаємодію електричних зарядів без врахування їх руху вивчає електростатика, а зарядів, що рухаються — електродинаміка. Рух електричних зарядів називається електричним струмом. Лише дві стабільні частинки, електрон і протон, мають заряд, проте багато з нестабільних частинок також є зарядженими. Заряд всіх частинок (крім кварків) пропорційний заряду електрона, тому його заряд називають одиничним або елементарним і часто позначають латинською літерою е.  За сучасними уявленнями електричний заряд є властивістю частинок, з яких складаються атоми й молекули. Ядра атомів містять протони, що мають позитивний заряд, а електрони, що обертаються навколо них — негативний. Заряди протона і електрона рівні за абсолютним значенням, тому, коли їх кількість в атомі є однаковою, то сумарний заряд атома є нульовим. Більшість оточуючих нас атомів є нейтральними.

Іноді нейтральний атом може втратити електрон, або навпаки, захопити додатковий. Такий заряджений атом називається йоном. Співвідношення позитивних і негативних йонів, а також вільних електронів у речовині створює заряд на макроскопічному рівні.

Варто зазначити, що навіть у дуже сильно заряджених об'єктах більша частина атомів є нейтральною. Наприклад, планета Земля має негативний заряд близько мільйона кулонів[14], проте надлишкова кількість електронів що відповідає цьому заряду міститься усього лише в кількох кілограмах водню.

Існує багато ів надати тілу заряд:

Наведений заряд: якщо розмістити провідник у зовнішньому електричному полі, заряди всередині нього перемістяться під дією поля — відповідно, одна сторона стане позитивно зарядженою, а інша — негативно. Це явище називається електростатична індукція.

Контакт з іншим зарядженим тілом: якщо два тіла, одне з яких має заряд, фізично контактують одне з одним, то заряд перерозподіляється між цими тілами.

Електризація тертям: якщо привести дві нейтрально заряджених речовини в близький контакт, електрони переходять з одного тіла на інше, і після роз'єднання, обидва тіла стають різнойменно зарядженими. Власне тертя не сильно впливає на електризацію, а потрібне лише для більш тісного контакту тіл. Найкраще таким чином отримують заряд діелектрики.

П'єзоефект — у деяких кристалів (наприклад, у кварцу) при стисненні на поверхні виникає заряд.

Піроелектрика — деякі з п'єзоелектриків генерують заряд на поверхні під час нагрівання. Кількість заряду, яку може накопичити провідник залежить від його ємності і напруги, яку ми використовуємо, щоб його зарядити, і дорівнює добутку цих величин.

Заряд у провіднику накопичується не по всьому його об'єму, а розподіляється лише на поверхні, концентруючись на ділянках з великою кривиною. З цим пов'язаний "ефект вістря", коли заряд накопичується на гострій ділянці і породжує настільки значну напругу, що окремі електрони вилітають з вістря в повітря

Прости если нечего полезного не нашла =(

Объяснение:

На мяч в воде действует сила тяжести и Архимедова. По второму закону Ньютона  ma=F-mg, где архимедова сила определяется по формуле:  F=ρgV.

Отсюда ускорение мяча в воде: a=F/m-g,   a=ρgV/m-g.  Сопротивление воды не учитываем. Из формулы пути в воде найдём скорость мяча на поверхности воды:

h=v^2/2a=v^2/(2(ρgV/m-g)). v^2=2h( ρgV/m-g).

Из закона сохранения энергии мяча над водой найдём высоту:

mgs=〖mv〗^2/2, s=v^2/2g=(2h(ρgV/m-g))/2g=(h(ρgV/m-g))/g=(1((1000∙10∙10∙〖10〗^(-6))/0,01-10))/10=0

(Это полное решение задачи. Но вообще по условию получается, что сила тяжести равна силе Архимеда, поэтому мяч с такими данными  будет плавать в воде.  Чтобы мяч выпрыгнул из воды надо взять больше объём или меньше массу. )