За до електролізу зробили нікелювання пластинки площею 200 см2. Електроліз робили за сили струму 2 А. Товщина шару нікелю 0, 02 мм. Протягом якого часу відбувався електроліз?

40 мл – 30 мл = 10 мл

(40 мл – 30 мл) : 5 = 10 мл : 5 = 2 мл

Объяснение:

Взять любые два ближайших деления обозначенные цифрами.

Например: 30 мл и 40 мл.

2. Найти разность этих чисел.

40 мл – 30 мл = 10 мл

Рисунок шкалы мензурки

3. Разделить полученное число на количество маленьких, необозначенных цифрами, делений между ними. Вспомним, что количество делений равно количеству промежутков между штрихами (а не количеству штрихов).

(40 мл – 30 мл) : 5 = 10 мл : 5 = 2 мл

4. Полученное число и будет ценой деления шкалы мензурки, показывающей, сколько миллилитров соответствует одному маленькому делению.

Цена деления шкалы мензурки: 2 мл.

5. Погрешность прибора равна половине цены деления.

Погрешность мензурки: 1 мл.

6.Запишем результат измерения.

Объём жидкости в мензурке V = 50 мл + 3 · 2 мл = 56 мл

С учётом погрешности V = 56 мл + 1 мл

(50 мл уже есть под уровнем жидкости, 3 деления по 2 мл, и плюс погрешность измерения).

Объяснение:Дистанційна підтримка освіти школярів  

Електроємність. Конденсатори. Електроємність плоского конденсатора.

З'єднання конденсаторів. Енергія електричного поля

Ємність провідника - це величина, що характеризує його здатність накопичувати заряд.

Якщо ми зарядимо відокремлений  провідник,(такий що розміщений достатньо далеко від інших провідників) зарядом q, то він матиме потенціал φ (зрозуміло, однаковий в усіх точках цього провідника). будемо змінювати заряд (q1, q2, q3 ...  qn) і, відповідно, потенціал нашого провідника становитиме φ1,φ2,φ3,  φn). При цьому відношення заряду провідника до його потенціалу залишатиметься сталим. В випадку іншого за розмірами чи формою провідника це відношення буде іншим, але теж сталим.

 

 

φ=1, то q

[C] =1 Кл/1В=1 Ф (фарад)

Эмність не залежить а ні від  заряду, а ні від потенціалу, а залежить  лише від розмірів та форми провідника (тобто є його характеристикою) і від середовища, в якому знаходиться провідник (від його відносної діелектричної проникності)

Напиклад, для кулі:        

 

С=4πε0εr

Під час зарядження двох провідників між ними виникає різниця потенціалів чи напруга. Із підвищенням напруги електричне поле між провідниками підсилюється.

Чим меншим є зростання напруги між провідниками зі збільшенням заряду, тим більший заряд можна накопичити.  Напруга U між двома провідниками пропорційна величині електричних зарядів, утворених на провідниках. Тому відношення заряду q одного з провідників до різниці потенціалів між цими провідниками не залежить від заряду. Воно визначається геометричними розмірами провідників, їх формою і взаємним розміщенням та електричними властивостями навколишнього середовища