В заметке «Пуля, «пойманная» на небесах», опубликованной в «Килморской бесплатной газете» («Kilmore Free Press») от 11 февраля 1915 года говорится: «По сообщениям, французский летчик спустился с небес с германской ружейной пулей, которую поймал рукой! Все произошло, когда он летел на высоте около 7 тыс. футов и вдруг заметил около головы небольшой темный объект. Пилот решил было, что это какое-то насекомое, но его познаний в энтомологии оказалось достаточно, чтобы осознать необычность появления насекомого на такой высоте. Тогда он протянул руку и схватил, то, что к его изумлению, оказалось пулей». 1. Объясните, могла ли эта история быть правдой или это газетная «утка»? 2. Что было, если бы летчик поймал пулю рукой, на которой бы не была одета перчатка?

у період літніх канікул і відпусток адміністрація Дніпропетровського району електричних мереж звертається до вас із застереженням про електробезпеку.

Життя сучасної людини неможливе без благ цивілізації: електричного освітлення, холодильників, телевізорів, пилосмоків, комп’ютерів, кондиціонерів і таке інше. Для роботи цих електричних приладів на вулицях міст, селищ та сел нашої області та району прокладені повітряні та кабельні лінії, котрі підключені до трансформаторних підстанцій та розподільчих пунктів електроенергії.

Окрім зручностей, це електричне господарство створює потенційну загрозу для населення – ураження струмом у випадку недотримання спеціальних правил безпеки в електроустановках, а також правил поведінки й роботи в охоронних зонах цих мереж. Частіше за все, на жаль, ціною недотримання простих правил безпеки є життя людей.

На трасах підземних кабельних ліній виконуються земельні роботи, часто з застосуванням спеціальної техніки. Трапляються випадки незаконного будівництва гаражів та інших об’єктів без відповідного погодження з власником мереж. Крім пошкоджень електричних мереж з наступним відключенням великої кількості споживачів, це найчастіше призводить до можливості потрапляння населення під напругу.

На лснованиии принципа Германа- Эйлера-Даламбера и еще там кого-то уже не помню, можно рассмотреть поезд как покоящийся (т. е. не подвижный) , если приложить к нему все внешние силы (это его вес - М*ж) и силы инерции - в данном случае - центробежной силы, которая рана Ф=М*С2 / Р, ж - ускорение свободного падения, т. е. 9,81 м/с2
где М - масса поезда, С - его скорость (С2 - скорость в квалрате) , Р - радиус кривизны траектории, в задаче - радиус по которому изогнулся мост.
Тогда на мост действует сила М*ж + М * С2 / Р = 400 000 * 9,81 + 400 000 * (20*20) / 2000 = 3924000 + 80000 = 4004000 Н (ньютонов) = 4004 кН (килоньютона)