Электрическое поле создано двумя точечными q1=50 нкл и q2=100нкл. расстояние между l=10 см. где и на каком расстоянии от первого заряда находится точка, в которой напряженность поля равна нулю?

по принципу суперпозиции:

e=e1-e2(т.к. у нас одноименные заряды, а они отталкиваются).

e1=e2

e1=kq1/r^2

e2=kq2/r^2

приравниваем друг к другу.

9*10^9*50*10^-9/r1^2=9*10^9*100*10^-9

450/r1^2=900/r2^2

r1=rобщее(0.1 метр)-r2

450/(0.1-r2)^2=900/r2^2

450r^2=9-180r+900r^2

450r^2-180r+9=0

сократим все на 9:

50r^2-20r+1=0

решаем квадратное уравнение:

r=0.34 и второй корень r=0.058 м

первый корень не подходит, т.к. иначе второе расстояние получится с минусом.

значит, ответ : точка, в которй напряженность поля = 0 находится на расстоянии 0.058 м от первого заряда и 0.42 м от второго.

 

 

A) p = qBR      №1

2) F = (qB)^2 R/m     №3

Объяснение:

1) F = qBV сила Лоренца

С другой стороны F = ma, а = V^2/S, следовательно qBV = (mv^2)/S.

Продолжаем преобразования:

qBR = mv  =>  по определению, p = mv, где p - импульс, а значит p = qBR.

2) На частицу в магнитно поле действует сила Ампера, что является частным случаем для силы Лоренца. Если сила Ампера равняется:

I = qnvS

где n - концентрация, v - модуль скорости, S - площадь поперечного сечения и полная сила Лоренца равна F = qnS (ΔL) vB sinα

где ΔL - длина проводника, а число свободных носителей заряда определяется по формула N = nSΔL, то сила действующая на один заряд будет равна:

F = qvB sinα так как центробежная сила F = mv^2/R, то произведя немудрые преобразования мы получим F = (qB)^2 R/m

Объяснение:

Сила тяжіння — сила, що діє на будь-яке фізичне тіло, що знаходиться поблизу поверхні Землі або іншого астрономічного тіла.

За визначенням, сила тяжіння на поверхні планети складається з гравітаційного тяжіння планети і відцентрової сили інерції, викликаної добовим обертанням планети[

Решта сил (наприклад, тяжіння Місяця і Сонця) через їхню малість не враховують або вивчають окремо як тимчасові зміни гравітаційного поля Землі[3

Сила тяжіння надає всім тілам, незалежно від їх маси, однакового прискорення[6] і є консервативною силою[7].

Сила тяжіння P → {\displaystyle {\vec {P}}} {\displaystyle {\vec {P}}}, Що діє на матеріальну точку масою m {\displaystyle m} m, обчислюється за формулою[6]: P → = m g → {\displaystyle {\vec {P}}=m{\vec {g}}} {\displaystyle {\vec {P}}=m{\vec {g}}}, де g → {\displaystyle {\vec {g}}} {\displaystyle {\vec {g}}} — прискорення, що надає тілу[ru] сила тяжіння, яке називається прискоренням вільного падіння[8].

Якщо в межах протяжного тіла поле сил тяжіння однорідне, то рівнодійна сил тяжіння, які діють на елементи цього тіла, прикладена до центру мас тіла[

На тіла, рухомі відносно поверхні Землі, крім сили тяжіння, також діє сила Коріоліса