Определите минимальную кинетическую энергию фотоэлектронов, вылетающих из натрия при его освещении лучами длиной волны 530 нм. Работа выхода электронов из натрия 2, 34 эВ (c = 3∙ 10 8 м/с, h = 6, 626*10 -34 Дж*с, 1эВ= 1, 6*10 -19 Дж)

   Зміни, що відбуваються в розвитку людства, вражають. Буквально на очах одного-двох поколінь технічний і навіть побутовий ландшафт нашого буття змінився кардинально, що цілком спирається на відкриття в науці. Це визнав і Президент США Барак Обама, який у квітні ц.р., виступаючи перед членами НАН США, заявив, що “усі цивілізаційні завоювання людства зобов’язані науці” і що “наука нам потрібна як ніколи раніше”. Якщо порівнювати розвиток вже самої науки як окремої галузі впродовж її історії, що по суті налічує не більше 300-400 років, то стає очевидним, що він лише прискорюється. Особливо помітним це прискорення стало у другій половині минулого століття, і немає жодних сумнівів, що в найближчому майбутньому воно, як мінімум, не загальмується. При цьому гігантськими кроками йде накопичення і необхідність обробки величезних обсягів різноманітної інформації, що не дозволяє в одній, навіть відносно великій, статті спробувати хоча б приблизно відповісти на питання: а що ж нас чекає в столітті, в яке людство тільки-но вступило?   На нього важко відповісти і в тому випадку, якщо мова йде лише про одну із наук, проте я ризикну поділитися з молоддю, що читає “Київський політехнік”, своїми думками щодо фізики. На це мне надихає велика власна віра в непереборну силу науки, яка давно, прямо за висловом Карла Маркса, перетворилась у найпотужнішу продуктивну силу. Якщо ж порівнювати роль тієї чи іншої природничої науки, то досить легко переконатися, що провідне місце серед них, безумовно, посідає фізика. Такий висновок випливає з того, що вона серед усіх природничих наук найбільш фундаментальна, або така, що вивчає найглибші та найзагальніші закони природи. Відкриті нею (або, точніше сказати, фізиками) закономірності лежать в основі і хімічних, і біологічних, і геологічних, і космологічних процесів.

Естественные источники света находятся вне контроля людей. К естественным источникам света относятся солнечный свет, лунный свет, свет звёзд.
Искуственными источниками света могут управлять люди. К искуственным источникам света относятся электрические лампы, свет от фотохимических реакций, или пламя полученное химическим путём.
Приёмник света - это тела и устройства, в которых под действием света, падающего на него происходит заметные изменения. Важнейшим для нас приёмником света являются глаза. Когда свет падает на сетчатку, то глазное дно устилается, оно вызывает сложную реакцию, в результате чего мы видим окружающий мир.