(1) Жизнь состоит из борьбы и разрешения разного рода противоречий. (2)Полосы удач и неудач, счастья и бед распределяются в ней чересполосно. (3)Поэтому видеть ее нужно как черно-белую зебру, ане как светленького пони или угольно-черного жеребца. (4) Тот, кто это знает, относится спокойно кчередованию удач и неудач, понимая, что это естественное течение человеческой жизни, и не впадает впанику при малейшей беде или неудаче. (5)От подобного понимания жизни зависит многое. (6) Дляодного плохие обстоятельства это повод для самоизоляции, для грусти и отчаяния, для другогостремление превзойти, одолеть несчастья. (7)И например, из одного хилого мальчика может вырастислабый, завистливый старичок, а из другого — Александр Васильевич Суворов.свою(8) Скажу тебе больше, и это, может быть, покажется тебе удивительным: сама природазапрограммировала нас так, что мы должны постоянно преодолевать трудности! (9) Нет трудностей, наступает деградация личности. (10) Как должны, обязаны непрерывно тренировать мымускулатуру или внутренние органы, иначе они зачахнут от дисфункции, так должны мы непрестаннотренировать и свою волю преодолением трудностей, перегрузками и постановкой все более сложныхзадач, так непрерывно должны тренировать себя преодолением черных полос, с щедростью, в избыткепредлагаемых нам жизнью-зеброй11)Если нет будней, мы перестаем понимать, что такое праздники. (12)Если нет неприятностей, мыотучаемся понимать, что такое приятное.(13) Я ни в коей мере не призываю тебя искусственно создавать трудные обстоятельства, их будетдостаточно и без того, нет, я хочу внушить тебе, что наличие трудностей дело естественное, и, напротив, если их длительное время почему-то нет, то ты должен этим всерьез обеспокоиться. (14)Легкожить нельзя! Задание Определите и запишите микротему 2-го абзаца текста.​

ПОЛЯРИЗАЦІЯ СВІТЛА свідчить про впорядкованості в орієнтації векторів напруженостей електричного е та магнітного H полів світлової хвилі в площині, перпендикулярній світловому променю. Розрізняють лінійну поляризацію світла, коли E зберігає постійний напрям (площиною поляризації називають площину, в якій лежать E і світловий промінь) , еліптичну поляризацію світла, при якій кінець E описує еліпс в площині, перпендикулярній променю, і кругову поляризацію світла (кінець E описує окружність) . ПОЛЯРИЗАЦІЯ ДІЕЛЕКТРИКІВ свідчить про утворення об'ємного електричного дипольного моменту (зміщення електричних зарядів) в діелектрику. ПОЛЯРИЗАЦІЯ в електрохімії — про відхилення електродного потенціалу від рівноважного значення при проходженні електричного струму.

Електроємність характеризує здатність провідників або системи з декількох провідників накопичувати електричні заряди, а отже, і електроенергію, яка в подальшому може бути використана, наприклад, при фотозйомці (спалах) і т. д. 
Розрізняють електроємність відокремленого провідника, системи провідників (зокрема, конденсаторів) . 
Відокремленим називається провідник, розташований далеко від інших заряджених і незаряджених тел так, що вони не впливають на цей провідник ніякого впливу. 
Електроємність відокремленого провідника — фізична величина, рівна відношенню електричного заряду відокремленого провідника до його потенціалу: ~C = \frac{q}{\varphi}. В СІ одиницею електроємність є фарад (Ф) . 
1 Ф — це електроємність провідника, потенціал якого змінюється на 1 В при повідомленні йому заряду в 1 Кл. Оскільки 1 Ф дуже велика одиниця ємності, застосовують долішні одиниці: 1 пФ (пікофарад) = 10-12 Ф, 1 нФ (нанофарад) = 10-9 Ф, 1 мкФ (микрофарад) = 10-6 Ф і т. д. 
Електроємність провідника не залежить від роду речовини і заряду, але залежить від його форми і розмірів, а також від наявності поблизу інших провідників або діелектриків. Дійсно, наблизимо до зарядженого шару, сполученого з электрометром, незаряженную паличку (рис. 1). Він покаже зменшення потенціалу кулі. Заряд q кулі не змінився, отже, збільшилася ємність. Це пояснюється тим, що всі провідники, розташовані поблизу зарядженого провідника, електризуються через вплив в полі його заряду і більш близькі до нього індуковані заряди протилежного знака послаблюють полі заряду q. Рис. 1 
Якщо відокремленим провідником є заряджена сфера, потенціал поля на її поверхні ~\varphi = \frac{q}{4 \pi \varepsilon_0 \varepsilon R}, де R — радіус сфери, ε — діелектрична проникність середовища, в якій знаходиться провідник. Тоді ~C = \frac{q}{\varphi} = 4 \pi \varepsilon_0 \varepsilon R - 
електроємність відокремленого сферичного провідника. 
Зазвичай на практиці мають справу з двома провідниками. Розглянемо систему з двох різнойменно заряджених провідників з різницею потенціалів φ1 - φ2 між ними. Щоб збільшити різницю потенціалів між цими провідниками, необхідно виконати роботу проти сил електростатичного поля і перенести додатковий негативний заряд -q з позитивно зарядженого провідника на негативно заряджений (або заряд +q з негативно зарядженого провідника на позитивно заряджений) . При цьому збільшується абсолютне значення обох зарядів: як позитивного, так і негативного. Тому взаємної электроемкостью двох провідників називають фізичну величину, що чисельно дорівнює заряду, який потрібно перенести з одного провідника на інший, для того щоб змінити різниця потенціалів між ними на 1 В: ~C = \frac{q}{\varphi_1 - \varphi_2}. 
Взаємна електроємність залежить від форми і розмірів провідників, від їх взаємного розташування і відносної діелектричної проникності середовища, що заповнює простір між ними.