Кусок льда массой 0, 8 кг нагревают от −12°C до −3°C, затрачивая при этом количество теплоты 15, 12 кДж. Определи удельную теплоёмкость льда.

c = Q/(m(t2-t1))

c = 15120/(0.8×(-3+12)) = 2100 Дж/кг°С

ответ : 2100 Дж/кг°С

1)У неділю,адже саме в цей день всі користуються максимально різними гаджетами,вмикають в розетку зарядні прилади і так далі хоча не використовують їх а люба така дрібниця потроху назбирає виклику кількість витраченої електроенергії.

2) Так були ввімкнені,ми й самі зараз не замислюючись вмикаємо стільки не потрібної техніки,ввімкнули комп'ютер,потім телевізор а самі зависаємо в смартфоні а це все зайва трати енергії,але для багатьох це буденність,а найстрашніше це ввечері залишений ввімкнений телевізор і це часто трапляється і це дуже велика шкода і трата електроенергії на вітер

3)Є багато в заощадження,одними із них це не вмикання непотрібної техніки,вимикання зайвих розеток,не залишати ввімкнуте світло у кімнаті та вімкнуту техніку ці прості правила може виконувати кожна родина і це дуже велика користь та до заощадити електроенергію

Напиши мені в інсту і я постараюся зробити графік inst shmatoloha_vitalik

Объяснение:

1)  дифракция  (от лат. diffractus — разломанный) волн, явления, наблюдаемые при прохождении волн мимо края препятствия, связанные с отклонением волн от прямолинейного распространения при взаимодействии с препятствием. из-за д. волны огибают препятствия, проникая в область тени. именно д. звуковых волн объясняется возможность слышать голос человека, находящегося за углом дома.  дифракцией радиоволн  вокруг поверхности земли объясняется приём радиосигналов в диапазоне длинных и средних радиоволн далеко за пределами прямой видимости излучающей антенны.

3)дифракционная решётка  — оптический прибор, работающий по принципу  дифракции  света, представляет собой совокупность большого числа регулярно расположенных штрихов (щелей, выступов), нанесённых на некоторую поверхность. первое описание явления сделал  джеймс грегори, который использовал в качестве решётки птичьи перья.

4)

2)

принцип гюйгенса  — френеля формулируется следующим образом:

каждый элемент  волнового фронта  можно рассматривать, как центр вторичного возмущения, вторичные сферические волны, а результирующее световое поле в каждой точке пространства будет определяться интерференцией этих волн.