Назовите основные кинематические характеристики ходьбы и бега. Выявите влияние темпа и длины шага на скорость бега.

Опыты с различными радиоактивными препаратами показали, что как при α-распаде, так и β-распаде происходит превращение одного химического элемента в другой. Используя ядерную модель атома, предложенную Э. Резерфордом в 1911 году, это можно объяснить изменениями, происходящими с ядрами при радиоактивных превращениях.

В уравнениях радиоактивного распада ядра атомов обозначаются так же, как и сами атомы в таблице Д. И. Менделеева. Число, стоящее перед буквенным обозначением ядра сверху, называется массовым числом, а снизу — зарядовым числом (или атомным номером).

Пример:

Ra88226 — обозначение ядра атома радия, зарядовое число — 88 , массовое число — 226 .

Массовое число ядра атома данного химического элемента с точностью до целых чисел равно числу атомных единиц массы, содержащихся в массе этого ядра.

Зарядовое число ядра атома данного химического элемента равно числу элементарных электрических зарядов, содержащихся в заряде этого ядра.

Оба эти числа — массовое и зарядовое — всегда целые и положительные.

Распадающееся ядро называется материнским и обозначается в уравнении радиоактивного распада XZA , ядро продукта распада — дочерним и обозначается YZA .

Объяснение:Дистанційна підтримка освіти школярів  

Електроємність. Конденсатори. Електроємність плоского конденсатора.

З'єднання конденсаторів. Енергія електричного поля

Ємність провідника - це величина, що характеризує його здатність накопичувати заряд.

Якщо ми зарядимо відокремлений  провідник,(такий що розміщений достатньо далеко від інших провідників) зарядом q, то він матиме потенціал φ (зрозуміло, однаковий в усіх точках цього провідника). будемо змінювати заряд (q1, q2, q3 ...  qn) і, відповідно, потенціал нашого провідника становитиме φ1,φ2,φ3,  φn). При цьому відношення заряду провідника до його потенціалу залишатиметься сталим. В випадку іншого за розмірами чи формою провідника це відношення буде іншим, але теж сталим.

 

 

φ=1, то q

[C] =1 Кл/1В=1 Ф (фарад)

Эмність не залежить а ні від  заряду, а ні від потенціалу, а залежить  лише від розмірів та форми провідника (тобто є його характеристикою) і від середовища, в якому знаходиться провідник (від його відносної діелектричної проникності)

Напиклад, для кулі:        

 

С=4πε0εr

Під час зарядження двох провідників між ними виникає різниця потенціалів чи напруга. Із підвищенням напруги електричне поле між провідниками підсилюється.

Чим меншим є зростання напруги між провідниками зі збільшенням заряду, тим більший заряд можна накопичити.  Напруга U між двома провідниками пропорційна величині електричних зарядів, утворених на провідниках. Тому відношення заряду q одного з провідників до різниці потенціалів між цими провідниками не залежить від заряду. Воно визначається геометричними розмірами провідників, їх формою і взаємним розміщенням та електричними властивостями навколишнього середовища