Задание 1. Горячую металлическую ложку опустили в стакан с горячей водой. Как изменилась внутренняя энергия ложки и каким А. Увеличилась путем совершения работы. В. Уменьшилась благодаря совершению работы. С. Увеличилась вследствие теплопередачи. D. Увеличилась вследствие совершения работы.Задание 2.В каких телах наблюдается диффузия? А. Диффузия наблюдается только в газах и жидкостях. В. Диффузия наблюдается только в твёрдых телах. С. Диффузия наблюдается только в газах, жидкостях и твёрдых телах. D. Диффузия наблюдается только в жидкостях и твёрдых телах.Задание 3.Каким теплопередачи происходит нагревание твёрдых тел: А. Теплопроводностью. В. Излучением. С. Конвенцией. D. Конвенцией и излучением.Задание 4.Спирт кипит при температуре 78°. Переведите эту темпераменту в Кельвины. А. 123 К. В. 173 К. С. 273 К. D. 351 К. ​

1. С. Увеличилась вследствие теплопередачи.

2. С. Диффузия наблюдается только в газах, жидкостях и твёрдых телах.

Так как диффузия наблюдается во всех телах и агрегатных состояниях вещества

3. А. Теплопроводностью.

4. D. 351 К.

Объяснение: Так как 1 градус Цельсия равен 273 градусам в Кельвинах следовательно

X=78+273=351

Объяснение:

Почему скрипит мел, снег, а после снегопада тихо?:Потому что рыхлый свежевыпавший снег - прекрасный звукоизолятор.

При каких условиях возникает радуга?:Радуга возникает из-за того, что солнечный свет испытывает преломление в капельках воды дождя или тумана, парящих в атмосфере.

Почему шумят водопроводные трубы?:При увеличении скорости потока в местах сужений в трубах может возникать турбулентность, которая приводит к кавитации (образованию и разрыву пузырьков).

ПОЛЯРНОЕ СИЯНИЕ?:Происходит в результате свечения разреженных слоев воздуха на высотах 90-1000 км под действием протонов и электронов, проникающих в атмосферу из космоса.

Объяснение:

Объяснение:Дистанційна підтримка освіти школярів  

Електроємність. Конденсатори. Електроємність плоского конденсатора.

З'єднання конденсаторів. Енергія електричного поля

Ємність провідника - це величина, що характеризує його здатність накопичувати заряд.

Якщо ми зарядимо відокремлений  провідник,(такий що розміщений достатньо далеко від інших провідників) зарядом q, то він матиме потенціал φ (зрозуміло, однаковий в усіх точках цього провідника). будемо змінювати заряд (q1, q2, q3 ...  qn) і, відповідно, потенціал нашого провідника становитиме φ1,φ2,φ3,  φn). При цьому відношення заряду провідника до його потенціалу залишатиметься сталим. В випадку іншого за розмірами чи формою провідника це відношення буде іншим, але теж сталим.

 

 

φ=1, то q

[C] =1 Кл/1В=1 Ф (фарад)

Эмність не залежить а ні від  заряду, а ні від потенціалу, а залежить  лише від розмірів та форми провідника (тобто є його характеристикою) і від середовища, в якому знаходиться провідник (від його відносної діелектричної проникності)

Напиклад, для кулі:        

 

С=4πε0εr

Під час зарядження двох провідників між ними виникає різниця потенціалів чи напруга. Із підвищенням напруги електричне поле між провідниками підсилюється.

Чим меншим є зростання напруги між провідниками зі збільшенням заряду, тим більший заряд можна накопичити.  Напруга U між двома провідниками пропорційна величині електричних зарядів, утворених на провідниках. Тому відношення заряду q одного з провідників до різниці потенціалів між цими провідниками не залежить від заряду. Воно визначається геометричними розмірами провідників, їх формою і взаємним розміщенням та електричними властивостями навколишнього середовища