За какое время при электролизе воды выделится 1 г кислорода, если сила тока через электролит 1 А? Сколько за это же время выделится кислорода?

Объяснение:

Во вложении................

ответ: 1) А = UIt = (U² / R) *t = I²Rt - работа электрического тока,

при последовательном соединении R общее = R₁ + R₂ = 3+5=8 Ом.

Тогда сила тока I = U / Rобщее = 16/8 = 2 Ампера ⇒ напряжение на резисторе в 3 Ома = U₁ = I * R₁ = 2 * 3 = 6 B,  напряжение на резисторе в 5 Ом = U₂ = I * R₂ = 5 *2 = 10 B. Для t=5 мин = 300 секунд, U₁=6 В и

R₁ = 3 Ома: работа А₁ = U₁It = 6* 2*300 = 3600 Дж, для резистора

в 5 Ом: А₂ =  U₂It = 10*2*300=6000 Дж⇒ общая работа = А₁+А₂ =

3600+6000=9600 Дж = 9,6 кДж

2) U = 220 B - промышленное напряжение, I = 3 A. Мощность равна

UI = 220 * 3 = 660 Ватт

3) Количество теплоты в единицу времени - это мощность, t = 1c,

U = 220 B, R = 100 Ом. Q = (U²/R) *t = (220²/100)*1 = 48400/100=484 Дж - столько тепла выделяется каждую секунду

   Зміни, що відбуваються в розвитку людства, вражають. Буквально на очах одного-двох поколінь технічний і навіть побутовий ландшафт нашого буття змінився кардинально, що цілком спирається на відкриття в науці. Це визнав і Президент США Барак Обама, який у квітні ц.р., виступаючи перед членами НАН США, заявив, що “усі цивілізаційні завоювання людства зобов’язані науці” і що “наука нам потрібна як ніколи раніше”. Якщо порівнювати розвиток вже самої науки як окремої галузі впродовж її історії, що по суті налічує не більше 300-400 років, то стає очевидним, що він лише прискорюється. Особливо помітним це прискорення стало у другій половині минулого століття, і немає жодних сумнівів, що в найближчому майбутньому воно, як мінімум, не загальмується. При цьому гігантськими кроками йде накопичення і необхідність обробки величезних обсягів різноманітної інформації, що не дозволяє в одній, навіть відносно великій, статті спробувати хоча б приблизно відповісти на питання: а що ж нас чекає в столітті, в яке людство тільки-но вступило?   На нього важко відповісти і в тому випадку, якщо мова йде лише про одну із наук, проте я ризикну поділитися з молоддю, що читає “Київський політехнік”, своїми думками щодо фізики. На це мне надихає велика власна віра в непереборну силу науки, яка давно, прямо за висловом Карла Маркса, перетворилась у найпотужнішу продуктивну силу. Якщо ж порівнювати роль тієї чи іншої природничої науки, то досить легко переконатися, що провідне місце серед них, безумовно, посідає фізика. Такий висновок випливає з того, що вона серед усіх природничих наук найбільш фундаментальна, або така, що вивчає найглибші та найзагальніші закони природи. Відкриті нею (або, точніше сказати, фізиками) закономірності лежать в основі і хімічних, і біологічних, і геологічних, і космологічних процесів.