1) На практиці істинне значення величини невідоме, тому неможливо точно визначити і величину відхилення результату вимірювання від нього. Тому на практиці доводиться користуватися не похибками, а їх оцінками або характеристиками. Оцінку похибки (приблизне значення) можна знайти за формулою Δ ≈ x − x d . , {\displaystyle {\mathcal {\Delta }}\approx x-x_{d.}\,,} 2) Повысить точность измерений можно путем уменьшения степени квантования {\displaystyle [Q]}и размаха Wзначений совокупности результатов измерения . При измерении с постоянным степенью квантования, повысить точность можно только путем уменьшения размаха значений результатов измерения. 3) За формою вираження похибки вимірювання поділяються на зведені,абсолютні та відносні. Абсолютна похибка вимірювання - це похибка вимірювання, виражена в одиницях вимірюваної величини. Відносна похибка вимірювання - це похибка вимірювання, виражена як відношення абсолютної похибки до результату вимірювання.
Δ
≈
x
−
x
d
.
,
{\displaystyle {\mathcal {\Delta }}\approx x-x_{d.}\,,}
2) Повысить точность измерений можно путем уменьшения степени квантования
{\displaystyle [Q]}и размаха
Wзначений совокупности результатов измерения . При измерении с постоянным степенью квантования, повысить точность можно только путем уменьшения размаха значений результатов измерения.
3) За формою вираження похибки вимірювання поділяються на зведені,абсолютні та відносні. Абсолютна похибка вимірювання - це похибка вимірювання, виражена в одиницях вимірюваної величини. Відносна похибка вимірювання - це похибка вимірювання, виражена як відношення абсолютної похибки до результату вимірювання.