Сила тока в проводнике изменяется по закону i = 5 + 3t(а), за первые t= 2 с через поперечное сечение проводника проходит заряд, эквивалентный суммарному заряду электронов, число которых равно

q = [0; 2]  ∫  5 +  3t = 5t +1.5t^2   | [0; 2] =  5*2 +1.5*2^2 -0 =16 кл

q - заряд, эквивалентный суммарному заряду электронов,  число которых равно n

e = 1.6*10^-19 кл

n= q / e =  16 кл /  1.6*10^-19 кл = 10^20   электронов

 

ответ  10^20   электронов

Согласно современным представлениям, при протекании через прямолинейный проводник электрического тока в пространстве вокруг него возникает магнитное поле, силовые линии которого представляют собой окружности с центром на оси проводника. При этом величина магнитного поля пропорциональна силе тока, текущего в проводнике, и обратно пропорциональна расстоянию до проводника

2i

B= cr

Где B — модуль вектора индукции магнитного поля, i — сила тока, r — расстояние от точки наблюдения до проводника, c — скорость света (здесь использована запись в гауссовой системе единиц)

Традиційно в фізичній картині світу виділяються два фундаментальні види матерії - речовий та фізичні поля. Однак, такий поділ є умовним, оскільки в рамках квантової теорії поля будь-яка частинка описується квантованим фізичним полем. Квантування полів надає їм ознакам корпускулярності. Різниця між, наприклад, електронами , які традиційно вважаються частинками речовини, і електромагнітним полем в тому що кванти електромагнітного поля , фотони є базонами тоді як електрони - ферміонами. Іншою ознакою, за якою матерію можна поділити на речовину й фізичні поля є наявність або відсутність маси. Якщо застосовувати таку класифікацію то W і Z бозони потрібно було б віднести до речовини, тоді як електрони до полів.
Загалом для фізиків такий поділ не суттєвий.