3литра воды взятой при температуре 20с смешали с водой при температуре 100с.температура смеси равна 40с.чему равна масса горячей воды? теплообменом с окр. средой пренебречь.

Масса холодной воды равна m1 =  ρv = 3 кг холодная вода поглотила энергию q1 = c m1 (t - t1), где c - теплоёмкость воды, t = 40° - конечная температура, t1 = 20° - начальная температура холодной воды. горячая вода отдала энергию q2 = c m2 (t2 - t), где t2 = 100° - начальная температура горячей воды. уравнение теплового : q1 = q2 c m1 (t - t1) = c m2 (t2 - t) m2 = m1 * (t - t1)/(t2 - t) = 3 кг * (40° - 20°)/(100° - 40°) = 1 кг. ответ. 1 кг

Если оно, дай знать

Объяснение:

Кулон — военный инженер и физик, чьим именем названа единица электрического заряда и закон взаимодействия электрических зарядов.Шарль-Огюстен де Кулон (фр. Charles-Augustin de Coulomb) родился 14 июня 1736 года в городе Ангулем (Франция), в дворянской семье правительственного чиновника.Обучался Шарль в престижном «Колледже четырёх наций» . За работы по математике его избрали членом научного общества в Монпелье.

В 1761 году Кулон стал выпускником Военно-инженерной школы в звании первого лейтенанта.

В течение последующих 9 лет он трудился инженером на Мартинике, а в 1772 году вернулся во Францию и занялся научными проблемами.

В 1774 году он становится членом-корреспондентом Французской Академии Наук.

В 1781 году удостоен звания академика

В 1784 году великий физик создаёт крутильные весы, которые предназначены для замера сверхмалых сил, а на следующий год формулирует свой знаменитый закон, который сейчас известен любому школьнику, — закон, описывающий силы взаимодействия между неподвижными точечными электрическими зарядами. В смутные революционные времена Кулон скрывался в городке Блуа, но в 1802 году был вызван Наполеоном в Париж, где ему было дано звание генерала и пост Генерального инспектора.23 августа 1806 года Шарль Кулон умер в Париже в почете и уважении

Объяснение:

Такий досвід був проведений, він показав, що дав- ня повітря на вершині тієї гори, де проводи- лись досліди, було майже на 100 мм рт. ст. менше, ніж у підніжжя гори. Але Паскаль цим досвідом не обмежився. Щоб ще раз довести, що ртутний стовп в досвіді Торрічеллі утримується атмо- сферними тиском, Паскаль поставив інший досвід, який він образно назвав доказом «порожнечі в порожнечі». Досвід Паскаля можна здійснити за до приладу, зображеного на малюнку 134, а, де А- міцний порожнистий скляну посудину, в який про- пущені і впаяні дві трубки: одна - від барометра Б, інша (трубка з відкритими кінцями) -від баро - метра В. Прилад встановлюють на тарілку повітряного насоса. На початку досвіду тиск в посудині А дорівнює атмосферному, воно вимірюється різницею висот h стовпів ртуті в барометрі Б. У барометр ж У ртуть стоїть на одному рівні. Потім з посудини А повітря викачується насосом. У міру віддалення повітря рівень ртуті в лівому коліні барометра Б знижується, а в лівому коліні барометра У під- шается. Коли повітря буде повністю видалений з посудини А, рівень ртуті в вузькій трубці барометра Б впаде і зрівняється з рівнем ртуті в його широ кому коліні. У вузькій же трубці барометра В ртуть під дією атмосферного тиску подніма- ється на висоту h (рис. 134, б). Цим досвідом Па- скаль ще раз довів існування атмосфер- ного тиску. Досліди Паскаля остаточно спростували тео- рію Аристотеля про «острах порожнечі» і підтвердили існування атмосферного тиску.