Опишите, , реку большой кинель! надо!

большо́й кине́ль  — река в заволжье, россия. приток самары. длина  — 422[2] км.

большой кинель

характеристика

длина

422 км

бассейн

14  900 км²

расход воды

34 м³/с  (с. тимашево)

водоток

исток

 

  •  местоположение

общий сырт в 9 км к юго-востоку от с. алябьево

  •  координаты

53°06′23″  с.  ш. 54°05′32″  в.  д.hgяo

устье

самара

  •  местоположение

между г. кинель и п. алексеевка

  •  координаты

53°14′21″  с.  ш. 50°32′12″  в.  д.hgяo

уклон реки

~ 0,6 м/км

расположение

водная система

самара  → саратовское водохранилище  → волга  → каспийское море

страна

  россия

регионы

оренбургская область, самарская область

Площа Філіппінського моря 5.7млн км^2.Який відсоток Світового океану займаж найбільше море якщо його площа становить 361 млн км^2.Площа Філіппінського моря 5.7млн км^2.Який відсоток Світового океану займаж найбільше море якщо його площа становить 361 млн км^2.Площа Філіппінського моря 5.7млн км^2.Який відсоток Світового океану займаж найбільше море якщо його площа становить 361 млн км^2.Площа Філіппінського моря 5.7млн км^2.Який відсоток Світового океану займаж найбільше море якщо його площа становить 361 млн км^2.Площа Філіппінського моря 5.7млн км^2.Який відсоток Світового океану займаж найбільше море якщо його площа становить 361 млн км^2.Площа Філіппінського моря 5.7млн км^2.Який відсоток Світового океану займаж найбільше море якщо його площа становить 361 млн км^2.Площа Філіппінського моря 5.7млн км^2.Який відсоток Світового океану займаж найбільше море якщо його площа становить 361 млн км^2.Площа Філіппінського моря 5.7млн км^2.Який відсоток Світового океану займаж найбільше море якщо його площа становить 361 млн км^2.Площа Філіппінського моря 5.7млн км^2.Який відсоток Світового океану займаж найбільше море якщо його площа становить 361 млн км^2.

Объяснение:

ответ:Впервые Центральную Азию (далее ЦА) в качестве отдельного региона выделил немецкий географ и путешественник, основоположник общего землеведения Александр Гумбольдт (1841). Этим термином он обозначил все внутренние части Азиатского материка между Каспийским морем на западе и довольно неопределённой границей на востоке. Более точное определение ЦА дал другой немецкий географ Фердинанд Рихтгофен, фактически разделивший регион на две части. Собственно ЦА, по Рихтгофену, охватывает от Тибета на юге до Алтая на севере и от Памира на западе до Хингана на востоке. Арало-Каспийскую низменность Рихтгофен отнёс к переходному поясу. В советской географической традиции проводилось разделение всего центральноазиатского региона на Среднюю Азию (республики Узбекистан, Киргизия, Таджикистан, Туркмения и Казахстан) и Центральную Азию (Монголия и Западный Китай, включая Тибет). Тот же подход в значительной мере сохранился и в 1990-х – начале 2000‑х гг.