Положение страны на карте мира-это , а на .часть территории государства, окруженная другими государствами, .калининградская область россии является.. , так как с запада омывается морем

    волинська область є однією із північно-західних областей україни, площею 20,2 тис. км. кв., що становить 3,3% всієї території. межує область на півночі з білорусією, на заході з польщею, на півдні з львівською і сході з рівненською областями. область має рівнинну поверхню, висота якої 195 м. над рівнем моря. найвища точка поверхні досягає 292 м над рівнем моря і розташована на півдні області, недалеко с. бужани горохівського району; найнижча її точка - в долині р. прип’ять, біля устя р. стохід і становить 132 м над рівнем моря. на перший погляд похил поверхні області може здатися досить значним (близько 0,8 м. на 1 км). насправді похили поверхні різноманітні і значно менші від даної величини. особливо незначні похили поверхні спостерігаються в її поліській частині. тільки в південній, лісостеповій частині області відносно значні, що створює порівняно більші похили поверхні, особливо між заплавами рік та їх місцевими вододілами. тому і південна, лісостепова частина області має сприятливі природні, передумови для поширення ерозії. незважаючи на рівнинність поверхні області, через її територію проходить частина головного європейського вододілу, що ділить басейни рік чорного і ійського морів, а саме західного бугу і прип'яті. цей вододілі входить в межі області з львівської області і простягається дуже звивистою лінією на північний захід до групи шацьких озер, а далі на північний схід (с. глухи ратнівського району). вододіл дуже плоский, невиразний, у багатьох місцях проходить через болота, що вказує на його формування, яке почалося тільки після відступу дніпровського зледеніння. ландшафти області належать до двох типів: поліського з перевагою боліт, луків, дубово-соснових і дрібнолистих лісів та лісостепового, з поширенням в доісторичному минулому лучних степів та дубово-грабових лісів, а в наш час переважно орних земель. на території області є багато джерел з напірними висхідними . крім того, область багата на озера. на її території налічується понад 200 озер площею від 2 до 2450 га. за походженням вони різноманітні. переважна більшість з них карстового походження. живляться вони атмосферними , поверхневим стоком і підземними . нашій області притаманні деякі риси природи, якими вона відрізняється від інших областей україни. вона має найбільші в державі площі боліт і земель, що становлять 14 % території.

    найбільші площі земель та боліт на басейни річок прип'ять, турія, стохід, стир. і тому для розвитку сільського господарства починаючи з середини xx ст. почалося на цих територіях осушення і меліорація. тому вибір басейну річки стохід був обумовлений саме його типовістю для українського полісся.

    донедавна ефективність осушувальних меліорацій оцінювалася двояко: з одного боку - по строках окупності капітальних вкладень і по врожайності сільськогосподарських культур, з другого — по створенню і підтриманню протягом всього сільськогосподарського року оптимального водного режиму на осушуваних землях (оптимальна меліоративна обстановка).в ідеалі оцінка ефективності осушувальних меліорацій і повинна була б бути такою, проте на практиці це досягається дуже рідко по таких причинах. відомо, що навіть при оптимальній меліоративній обстановці врожайність сільськогосподарських культур через різні організаційні і господарські причини часто значно нижче проектної, що тягне за собою і збільшення строків окупності капітальних вкладень. з іншого боку навіть при несприятливій меліоративній обстановці, але за високого рівня агротехніки, врожайність дуже близька до проектної. при цьому і в першому і в другому випадках практично не оцінюються екологічні наслідки осушувальних меліорацій, які, на наш погляд, є основним оціночним показником. в кінці кінців врожайність можна буде досягти, а меліоративну обстановку оптимізувати, а ось екологічні наслідки, особливо якщо вони набули негативного і незворотного характеру, перетворити дуже важко, або навіть неможливо. виходячи з цього, в даній роботі робиться спроба оцінити ефективність осушувальних меліорацій через екологічні наслідки, тобто шляхом розкриття суті змін, які відбулися в природних комплексах під впливом осушення. осушувальні системи в басейні річки стохід різні як по площі, так і за конструктивними особливостями осушувальної мережі і способах осушення (відкрита мережа, відкрита мережа і закритий дренаж, тільки закритий дренаж). використовуються осушувані землі переважно під ріллю і пасовища. будівництво і введення системи в експлуатацію здійснюється протягом майже 30-річного періоду, з різною інтенсивністю. з 1985 року будівництво нових водогосподарських об'єктів в басейні практично припинено і основні зусилля меліораторів були спрямовані на покращення рівня експлуатації осушувальної мережі і підтримання її в робочому стані

Адамзат ежелгі уақыттардан бері экологиялық шараларды аңғармай жүзеге асырды. Өсімдіктерді сақтап қалу мақсатында бір аумақтан екіншісіне мал айдап көшті; балық аулайтын орындарда балықтарды жемге үйретті; аумақты дауыл құлатқан ағаштан және арамшөптерден тазартты; құстарды ұя салу кезінде, кәсіптік жануарлардың төлдеуі немесе кәсіптік балықтардың уылдырық шашқан кезінде аулауға тыйым салды.

Ғылыми-техникалық төңкеріс адамның табиғатқа ықпал ету қарқынын шұғыл күшейтті. Сондықтан адамның іс-әрекетін табиғатпен өзара әсер кезінде қатаң реттеу қажеттігі туды. Барлық елдерде адамның табиғи ортаны реттеу бойынша және табиғатты қорғау мен табиғи ресурстарды ұтымды пайдалану бойынша сансыз көп заңнамалық актілер қабылданды. Әр түрлі экологиялық шараларды жүзеге асыру үшін ең алдымен белгілі уақыт кезеңінде литосфера, гидросфера және атмосфераның терең де жан-жақты экологиялық зерттеулерін жүргізу қажет. Мұндай зерттеулер мониторинг (бақылау) деп аталады. Белгілі уақыт аралықтары арқылы бақылау, зерттеулерін салыстыру қоршаған ортадағы экологиялық өзгерістер қозғалыстарының зерзаттық көрінісін береді.