Широко відомі подорожі італійця Марко Поло та арабського мандрівника Ібн Баттути, проте мало хто знає, що серед українців також був визначний мандрівник, який подолав десятки тисяч кілометрів, описав десятки країн і сотні міст. Його імя - Василь Григорович Григорович-Барський.
Народився Василь Григорович-Барський 1 січня 1701 року у Києві, в родині небагатого купця. Жили Григоровичи на Подолі, де в той час було зосереджене ремісниче й торгове життя міста. Крім того, сюди тягнулося студентство з усього слов'янського світу - до знаменитої Києво-Могилянської академії, що здавна славилася своїми професорами та випускниками. В такому середовищі зростав майбутній мандрівник [2].
Початкову освіту Василь отримав вдома, потім батько найняв для нього учителя з академії, і врешті, у 1715 році Григорович-Барський вступив до Києво-Могилянської академії. Там він вивчав богослов'я, філософію, географію, латину та грецьку мову.
1723 року Григорович-Барський залишає академію і пішки прямує до Львова. Серед причин такого вчинку дослідники життя Григоровича-Барського називають декілька: хвороба, яка змусила відправитися до Львова на лікування; схоластичні (відірвані від життя, побудовані на церковних догматах) методи навчання в академії; прагнення почерпнути нові знання.
У Львові Василь вступив до ієзуїтської академії під вигаданим прізвищем — Панський (1724). Проте ієзуїти невдовзі здогадалися, що мають справу з православним, і вигнали його з академії [3].
В статье анализируется влияние различных институтов на экономический рост стран с большим запасом природных ресурсов. Исследование фокусируется на парадоксе, открытом ученымив конце века: страны, богатые природными ресурсами, демонстрируют более низкие темпы экономического роста, чем их соседи.Статья отвечает на вопрос: имеют ли большие запасы природных ресурсов страны негативное влияние на темпы ее экономического роста? Какие факторы оказывают наибольшее влияние? Для ответа на этот вопрос необходимо решить ряд задач: проанализировать существующие подходы к понятию ресурсной зависимости, изучить опыт различных стран, создать эконометрическую модель и детальное описание кейса отдельно взятой страны.Проведенное исследование основывается на эконометрических методах и статистическом анализе. Анализ эмпирических данных отвечает на вопрос: действительно ли наличие большого запаса природных ресурсов страны является ее «ресурсным проклятием»? Проанализирована возможность применения полученных результатов к российскому опыту
Объяснение:
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Используя текст климатические пояса и карту климатических поясов, самостоятельно охарактеризуйте арктический и антарктический, субарктический и субантарктический климатические пояса.