Что влияет на образование различных поясов атмосферного давления у поверхности земли? а)угол наклона; б) неравномерный нагрев океана и суши; в) неравномерный распределение солнечного тепла в зависимости от широты; г) постоянный ветер.

Природні ресурси-компоненти природи, які людина використовує у своїй господарській діяльності.

Люди здатні використовувати природні багатства за дуже короткий час, а природа не може їх швидко відновити

Объяснение:

Ресурси бувають декількох типів: мінеральні, земельні, водні, біологічні. Кліматичні ресурси включають вологість, енергію сонця та вітру. Природні ресурси діляться на відновлювальні (ресурси рік, озер, морів, океану, сонячна енергія, енергія вітру, рослинний і тваринний світ і т. д.) і невідновлювані(руди, вугілля, нафта, горючі сланці, мінеральні будівельні матеріали)

Світовим лідером наукового локомотиву є США, які витрачають по $1276 в перерахунку на одну людину. «Фабрика світу» – Китай – показує значно скромніші результати – усього $248. Але загалом, завдяки великій кількості населення в обох, виходить, що ці дві держави вкладають у науку стільки ж грошей, скільки 70 інших розвинутих країн та країн, що розвиваються.

США недалеко відійшли від Японії, кожен громадянин якої вкладає в науку по $1260, а також Люксембурга, в якому витрачають на учених по $1250 з кожного жителя. За ними йдуть Швеція ($1233) та Фінляндія ($1155).

Проте цифри в перерахунку на кожного громадянина мало про що кажуть – більш наочною буде загальна сума та частка від бюджету країни. Тут ситуація зовсім інша, хоча США знову будуть лідером із показником у 2,7%, що дорівнює $405 млрд. За ними йде Китай, який витрачає щороку по 2,08% ($338 млрд) свого ВВП на дослідження та експерименти. Уполовину менше грошей на учених є в Японії – там наука обходиться в $160 млрд, хоча це 3,67% від бюджету. Удвічі менше за японців на науку витрачаються німці з показником у $70 млрд або 2,3%. А ось Південна Корея витрачає на дослідження найбільше за всіх, якщо рахувати в частці від бюджету, – 4,36%. Проте в абсолютному виразі це близько $65 млрд.

Швеція та Фінляндія, які в перерахунку з кожного громадянина збирають на науку одні з найбільших сум у світі, у загальному рейтингу витрат опинилися далеко в його кінці. Хоча вони вкладають по 3,3% та 3,1% свого бюджету, на фоні лідерів виходять смішні суми – по $12 та $6 млрд відповідно. Росії, наприклад, із показником 1% від ВВП вдається витрачати на науку $33 млрд, або по $241 на кожного її громадянина.