Расстояние на плане уменьшено в 500 раз , запишите масштаб численный , именнованый

Природні умови регіону надзвичайно різноманітні й у багатьох частинах території екстремальні для життя та господарської діяльності людини. На півночі величезні площі всього субрегіону займає найбільша й найспекотніша пустеля світу Сахара, де зафіксована найвища у світі температура повітря +58 °С у тіні. У Південній Африці також значні площі зайняті пустелями Калахарі та Наміб. Найкращі природні умови притаманні приморським районам і територіям Східної Африки. У цілому савани з тривалим посушливим періодом року, напівпустелі та пустелі займають понад 80 % материка. У районі екватора в Центральній та Західній Африці поширені вологі й змінно-вологі ліси.

Середні температури повітря материка становлять улітку +25-30 °С, а взимку — +10- 25 °С. На найвищих вершинах Африки протягом року лежить сніг. Кількість опадів дуже змінюється як у межах усього материка, так і в межах окремих його територій. В екваторіальній зоні їх випадає до 2000 мм, у районі Гвінейської затоки — до 4000 мм. У пустелях зазвичай протягом року випадає не більше 100 мм опадів. У деяких місцевостях, наприклад у пустелі Наміб, дощі не випадають роками.

У молодих Атлаських горах на півночі материка бувають руйнівні землетруси. Найвищі вершини Африки, Кіліманджаро та Кенія, є згаслими вулканами. Африка розбита глибокими розломами. Процес відколювання Східної Африки від основної частини материка продовжується й нині.

Основний водотік із континенту спрямований до Атлантичного океану. Саме сюди впадають найбільші річки — Конго, Нігер і Ніл. З великих річок лише Замбезі несе свої води до Індійського океану. Річки повноводні й дуже багаті на гідроресурси, але на них багато порогів і водоспадів, що стримує розвиток судноплавства. Є також великі озера, які належать до найбільших і найглибших у світі (Танганьїка, Вікторія, Ньяса тощо).

1. Тропосфера қабаты

Тропосфера қабаты бұл атмосфераның ең төменгі қабаты. Жер бетінен жоғарлаған сайын ауаның тығыздығы азаятындықтан бұл қабатта өте көп газ шоғырланған. Жердегі жануарлар мен өсімдіктер осы қабатта мекендейді. Құстар жоғары ұшса, осы тропосфера қабатында ұшады.

Тропосфераның қалындығы әркелкі болады. Экваторда 16-18 км, полюстерге жақын жерлерде 8-9 км, ал орталық белдеулерде 10-11 км шамасында болады. Бұның себебі ауа жылу жерлерде көбірек қызады да, көбірек ұлғаяды. Мысалы экваторларда. Ал суық жерлерде аз жылынады да, аз ұлғаяды. Мысалы полюстерде.

2. Стратосфера қабаты

Стратосфера қабаты шамамен жер бетінен 50-55 километр биіктікке дейін орналасқан. Бұнда ауаның тығыздығы тропосферамен салыстырғанда аздау болады. 10-35 км биіктікте озон көп тараған. Озон бұл жердегі тіршілікті ғарыштан келетің зиянды ультракүлгін сәулелерден қорғайды.

3. Мезосфера

Мезосфера қабаты бұл шамамен 80 км биіктікке дейін орналасады. Бұнда күміс тәріздес бұлттар пайда болады. Бұлар кәдімгі бұлттардан жоғарырақ орналасады.

4. Термосфера

Термосфера қабатында температура үлкен болады. Жоғары шекарасы шамамен 750 км ал сондағы температура +1000 0С жетеді. Термосфера қабаты иондалған газдардан құралған. Бұл қабаттан жерден жіберілген радиосигналдар шағылысады. Полюстерде Күннің әсерінен поляр шұғыласы пайда болады.

5. Экзосфера

Экзофера қабаты атмосфераның ең жоғарғы бөлігінде орналасқан. Бұнда температура шамамен 2000 0С градус ыстық деп ғалымдар болжайды. Атмосферадағы жеңіл газдар, сутегі мен гелий сияқты, осы қабаттар ғарышқа таралады.