Горные формы рельефа на территории россии. низкие, средние, высокие. выпишите примеры.

Выбери то что   нужно  территория россии отличается разнообразным рельефом. здесь находятся высокие лоры и низкие равнины. высшая точка россии — гора эльбрус (5642 м), а самая низкая — на прикаспийской низменности (на 28 м ниже уровня мирового океана).  по южным рубежам страны протянулся пояс высоких гор: кавказ, алтай, саяны, горы забайкалья.  на востоке нашей страны, в прибайкалье и забайкалье происходит взаимодействие частей евразийской литосферной плиты — китайской и сибирской платформ. в зоне их контакта растрескиваются обширные участки земной коры, формируется глубокая впадина озера байкал.  большую часть территории страны занимают равнины. это связано с тем, что в пределах россии находится несколько крупных платформ различного возраста: древние докембрийские и сибирская платформы, а также более молодые (палеозойские): западно-сибирская, скифская, туранская.  на платформе расположена крупнейшая восточно-европейская равнина.  всю территорию сибири с юга также замыкает горный пояс, протянувшийся вдоль границы россии. это в основном средние по высоте горные системы — алтай, салаирский кряж, кузнецкий алатау, западный и восточный саяны, горы тувы, прибайкалья, забайкалья и станового нагорья.  на северо-востоке россии преобладает рельеф сильно расчлененного среднегорья, к массивам мезозойской складчатости (хребты черского, верхоянский, колымское и колымское и корякское нагорья).  камчатка, о. сахалин и гряда курильских островов относятся к области молодой тихоокеанской складчатости. здесь находится около 200 уснувших и действующих вулканов, а также ежегодно фиксируется много землетрясений. это свидетельствует о продолжающихся в наши дни интенсивных процессах в земной коре на стыке тихоокеанской и евразийской литосферных плит.

Кольорова металургія-за розмірами виробництва поступається чорної приблизно в 20 разів. Вона також відноситься до числа старих галузей промисловості, і з початком науково-технічної революції зазнала велике оновлення, насамперед у структурі виробництва. Так, якщо до другої світової війни переважала виплавка важких кольорових металів-міді, свинцю, цинку, олова, то в 60-70-ті роки на перше місце висунувся алюміній, а також стало розширюватися виробництво»металів XX століття»-кобальту, титану, літію, берилію та ін Зараз кольорова металургія забезпечує потреби приблизно в 70 різних металах.

Розміщення підприємств галузі складається з того, що металургія важких, кольорових, легуючих і благородних металів, в руді яких зазвичай низький вміст корисного компонента, зазвичай тяжіє до країн і районах їх видобутку. Цим, зокрема, пояснюється те, що в ряді країн Азії, Африки, Латинської Америки галузь виникла ще в колоніальний період. Правда в цих країнах склалися, в основному, нижні стадії виробничого процесу, а верхні-в США, Західній Європі, Японії.

У середині XX століття все більша орієнтація країн Заходу на сировину з країн, що розвиваються призвела до переміщення підприємств до морських узбереж. Після криз 70-х років виплавка кольорових металів у країнах Заходу стала скорочуватися, і велику роль почало відігравати вторинна сировина. Посилилася споживча орієнтація галузі. Нові виробничі потужності у сфері цих екологічно»брудних виробництв»в основному виникають у країнах, що розвиваються. Між виробництвом і споживанням кінцевої продукції зберігається територіальний розрив, тому що основна частина важких кольорових металів, вироблених у країнах Азії, Африки, Латинської Америки споживається в країнах Заходу.

Перша 10 країн з виплавки міді рафінованої-США, Чилі, Японія, Канада, Замбія, Німеччина, Бельгія, Австралія, Перу, Респубпіка Корея.

Объяснение:

Вікова структура населення — демографічний показник розподілу домокеграфiчного наявного населення за різними віковими групами[1]. Розподіл населення за віком пов'язаний з особливостями і динамікою його відтворення і міграцією. Вікова структура впливає на коефіцієнти народжуваності та смертності, на частку економічно активного населення[2] графічного відображення статево-вікової структури населення використовують статево-вікові піраміди[3]. По осі абсцис відкладають пропорційні долі вікових груп (ліворуч — чоловіки, праворуч — жінки), по осі ординат — вік[3].