Мы снова поднимаемся на поверхность океана, и попали в устьевую область крупной реки. и тут мы обнаружили, что количество рыб и других обитателей моря увеличилось. капитан объяснил нам, что реки выносят большое количество питательных веществ, и это способствует повышению биологической продуктивности океана. по карте определи, в устье каких рек, в индийский океан, наблюдается такая высокая продуктивность океана, связанная с влиянием рек?

ответ:Джон Локк.Одной из важнейших теорий Джона Локка стала «теория разделения властей» на законодательную, исполнительную и федеративную. Законодательная должна стать верховной властью в обществе и заниматься разработкой законов. Исполнительная власть контролирует исполнение принятых законов. А федеративная руководит безопасностью и интересами общества. При условии существования принципа разделения властей, можно было сохранить короля.Локк является автором «теории естественных прав человека». Согласно ей у каждого человека есть неотъемлемые права, отобрать которые никто не может. Это право на жизнь, на собственность и на свободу. И если правительство попытается лишить человека естественных прав, общество обязано свергнуть такое правительство.Также Джон Локк разработал свой метод воспитания детей. Он ввел понятие «Та́була ра́са». Ребенок является «чистой доской», содержание которой заполняют опыт и чувства. Целью воспитания он видел становление настоящего предприимчивого джентльмена, главными чертами которого являются стойкий характер, воля и дисциплина.Монтескьё.Монтескьё завершил разработку идеи разделения властей. Согласно ему должно существовать три ветви власти: законодательная, исполнительная и судебная. Законодательная власть может быть передана в руки феодалов и буржуазии, которые войдут в состав двухпалатного парламента. Исполнительная власть останется у дворянства, которое составляет королевское правительство. Однако они обязаны отчитываться перед парламентом в своих действиях. Судебную власть должны осуществлять лица, выбранные из народа на неопределенное время. При рассмотрении какого-либо дела, судьи должны быть одного социального положения с подсудимым, чтобы лучше оценить его поступки.Монтескьё считал, что свободу человека можно ограничить только разумными законами. Он разработал теорию о том, что влияет на создание законов.Вольтер. Он был сторонником идеи о невозможности равенства в обществе. По мнению Вольтера, общество всегда будет разделено на два класса: богатых и образованных людей и тех, кто, не имея своей собственности, работает на первых или их развлекает.Он отрицал понятие церкви, принадлежность к какой-либо религии. Однако верил в существование некоего божества, которое создало мир и руководит им. Такое мировоззрение называется деи́зм.Вольтер был сторонником идеи абсолютизма, правления монарха, готового к переменам и союзу с философами. Жан-Жак Руссо. Отрицал реллигию, считая, что люди должны жить, основываясь на природных инстинктах, а не по предписанию Библии.Источник проблемы он видел в существовании частной собственности, именно с ее появлением началась борьба между богатыми и бедными.Философ разработал идею «государства общественного договора», граждане которого согласились жить по определенным ими правилам. Руссо отвергал идею парламента и выступал за непосредственное правление народа.Адам Смит.Смит считал, что богатство общества не в деньгах, а в труде. Только благодаря ему развиваются капиталистические отношения. Также он выступал против торговых монополий, цеховой системы, которые ограничивают производство и развитие торговли.

Объяснение:

Для характеристики розміщення населення використовують поняття "розселення". Розселення є міським і сільським. Основними чинниками розселення, в тому числі його інтенсивності і напрямів, є соціально-економічні (розвиток та розміщення продуктивних сил тощо), природні та демографічні.

Природні фактори позначаються на процесі розселення внаслідок територіальних відмінностей природного середовища (поверхні, клімату, гідрографічної мережі, корисних копалин, якості земельних ресурсів та ін.).

Територіальні особливості розселення, крім того, залежать від інтенсивності та напрямів постійних та маятникових переміщень населення.

Міське розселення. На території України чітко виділяється дія трьох чинників, що впливають на розміщення населення, в тому числі міського. Найважливішим є соціально-економічний чинник, тобто розміщення продуктивних сил, що впливає на виникнення міст і значний приплив сільського населення до них. Так, міське населення з 1913 до 1994 р. зросло у 5,2 раза, а сільське зменшилося в 1,7 раза. Тепер в Україні 445 міст та 909 селищ міського типу. Між цими двома видами міських поселень є істотна відмінність. Містом вважають населений пункт, який виконує промислові, транспортні, культурно-торгові та адміністративні функції, а населення складається переважно з робітників, службовців та їхніх сімей. Міста поділяють на економічні (промислові, транспортні, торгово-розподільні) та неекономічні (адміністративні, культурні, рекреаційні та ін.).

Найбільше міст зосереджено в Західній економічній зоні — 210 (47 % усіх міст України), проте в них проживає тільки 36,1 % міського населення країни. Навпаки, у Східній економічній зоні — 183 міста (41 % міст), проте в них проживає майже половина всіх городян (49,3 %). У Південній економічній зоні України зосереджено понад 11 % міст і 14 % міського населення держави.

Часто міста виконують якусь одну функцію, тому їх називають малофункціональними (монофункціональними). Проте найчастіше вони поліфункціональні.

Найгустіша мережа міст характерна для Донецької (51 місто), Луганської (37), Київської (25), Одеської та Харківської (відповідно 18 і 17) областей. Найменше їх у Миколаївській та Херсонській (по 9 у кожній), Рівненській, Закарпатській та Волинській (відповідно 10, 10, 11).

Крім того, більшість міських жителів проживає у так званих селищах міського типу. Це проміжна ланка поселень між містом і селом. Ці поселення розміщуються навколо промислових підприємств, залізничних вузлів, курортів чи санаторіїв і мають дві і більше тисяч мешканців, переважно робітників і службовців та членів їхніх сімей.

Селища міського типу поділяють на індустріальні, агропромислові, сільськогосподарські, несільськогосподарські та мішаного типу. В 1995 р. їх в країні було 907, або 67,2 % загальної кількості всіх міських поселень України, проте в них проживало тільки 13,2 % загальної кількості міського населення. В цілому селища міського типу поділяють на дрібні (від 2 до 10 тис. чол.) — усього 829 (91 % загальної кількості їх). Найбільше селищ міського типу зосереджено у Східній (446) та в Західній (327) економічних зонах. Найменше їх у Південній економічній зоні — 138.

Найпоширеніші селища міського типу — індустріальні, що характерно для Східної економічної зони, та мішаного типу (адміністративно-агропромислові) — в Західній економічній зоні; курортні ж найбільш характерні для Південної економічної зони, а також у регіоні, що прилягає до зони Українських Карпа