На какой тектонической структуре находится территория россии? какие высоты в пределах россии? какоговозраста породы слагают поверхность россии? определить характер рельефа россии. отметить особенности рельефа территории россии. нужно, , ! :

Вевропе россия занимает большую часть восточно-европейской равнины и урал. в азии - предкавказье, северные склоны большого кавказа, сибирь и дальний восток, входя в тихий океан. территория россии расположена на таких геологических структурах, как восточно-европейская платформа(восточно-европейская равнина-возвышенности и низменности), древняя сибирская платформа(среднесибирское плоскогорье), западно-сибирская платформа(западно-сибирская равнина), скифская - полеозойская складчатость(прикаспийская низменность, прикубанская низменность), занимает территорию альпийско-гималайского складчатого пояса - кайнозойская складчатость(кавказ,алтай,саяны), тихоокеанского огненного кольца - мезозойская складчатость(камчатка, курильские о-ва), а также урало-монгольский пояс складчатости - полезойская складчатость(горы урала и юга сибири). территория россии располагается на платформе, состоящей из складчатых областей разного возраста. для территории этой страны характерны равнины и плато, сменяющиеся горными цепями, кряжами, горными массивами, котловинами. ососбенностью рельефа является то, что равнины в западной и центральной частях страны, а горы в восточной и южной.

Космос - это бесконечное пространство, которое заполняют планеты, звёзды и межзвёздное пространство, относительно небольшие небесные тела нашей вселенной - астероиды, а также разные космические светила. космические тела ежедневно оказывают влияние на экосистему нашей планеты, например, луна - спутник земли, может вызывать приливы и отливы. вращение земли вокруг звезды по имени солнце способствует смене времен года (зима, весна, лето и осень), а также чередованию дней (светлое время суток) и ночей (тёмное время суток). затмение, метеориты и астероиды также влияют на планету земля, а значит и на жизнь людей, которые на ней обитают. к сожалению, деятельность человека к появлению озоновых дыр, т.е. повреждению озоновой поверхности земли, защищающей все живое от солнечной радиации. поэтому мы испытываем и отрицательное влияние космоса, к которому еще можно добавить и магнитные бури (солнечные вспышки). космос еще до конца не изучен человеком, поэтому никогда не перестанет удивлять нас, ведь его влияние на жизнь нашей планеты огромно.

За стаціонарну великомасштабну циркуляцію беруть середню за десятирічний період картину руху вод. Поверхнева циркуляція вод визначається атмосферною циркуляцією, вітром. До головних елементів циркуляції належать кругообіг вод між широтами 15-50° функціонують великі горизонтальні циркуляційні системи з обертанням вод за годинниковою стрілкою — субтропічний антициклонічний кругообіг, що приурочений до атмосферних стаціонарних антициклонів. Окремими елементами таких кругообігів є течії Гольфстрім і Куросіо. Антициклональні кругообіги північної й південної півкуль поділяються екваторіальною зоною конвергенції. У вищих широтах розташовуються циклонічні кругообіги вод.

За останні роки в океані виявлені потужні завихрення, подібні до атмосферних циклонів і антициклонів. Але океанські вихори на 1-8 порядки менші від атмосферних. Основним механізмом їх утворення є гідродинамічна нестійкість океанських течій, яка за певних умов досягає стадії утворення замкнутих вихрових циркуляцій вод середніх масштабів, нестаціонарних в й часі. Сприятливими умовами є горизонтальна неоднорідність щільності води і швидкості течій, вплив атмосфери. Основними є фронтальні завихрення. Фронти в океанах — це межі між водами з різною температурою і солоністю. Поступово утворюється потужний вихор з ядром, де чітко виражені аномальні властивості вод, та кільцем, що оточує ядро, з наявними максимальними градієнтами. Це так званий ринг розміри якого в середньому становлять 100–200 км, аномалії температур досягають 10-14 °С солоності — 1 ‰ і більше гаються фронтальні вихори і більших розмірів (300–400 км), але меншої інтенсивності. Ринги часто рухаються складними траєкторіями зі швидкістю кілька кілометрів на добу. Коли зникають аномальні властивості вод ринги розмиваються. Час їх існування — від кількох місяців до 2 років. Ринги в течіях Гольфстрім, Куросіо, Антарктичній, Бразильській, Східно-Австралійській, в Мексиканській затоці, Середземному, Чорному морях та ін.

Із супутників вдалося виявити в поверхневому шарі океану течії грибоподібної форми, наприклад у Тихому океані на схід від Охотського моря. Це вихрові диполі, тобто об'єднані в пару циклонічні й антициклонічні вихори. Швидкість руху води в таких течіях досить значна. Цікаво, що 120 років тому англійський вчений І. Томсон теоретично передбачив існування подібних вихрових пар.

Поверхневі води Світового океану знаходяться в стані постійної циркуляції, що утворить систему квазістаціонарних течій, що відіграють важливу геологічну та геоморфологічну роль у географічній оболонці.