Пайдалы қазбаның аты, тус, . жылтырлығы, қаттылығы, суда еруі

Используя рисунок, охарактеризуйте элемент экономической непроизводственной инфраструктуры.

(a) Определите элемент экономической непроизводственной инфраструктуры.1б

(b) Опишите три задачи данной экономической непроизводственной инфраструктуры. 6б

(c) Определите, как уровень развития данной инфраструктуры будет влиять на развитие экономики. Приведите два аргумента. 4б

1 аргумент

2 аргумент

д) Составьте синквйн на данное понятие 5б

вот тут рисунак это 5 упр

там рисунак школа и школьники

Объяснение:

Світовим лідером наукового локомотиву є США, які витрачають по $1276 в перерахунку на одну людину. «Фабрика світу» – Китай – показує значно скромніші результати – усього $248. Але загалом, завдяки великій кількості населення в обох, виходить, що ці дві держави вкладають у науку стільки ж грошей, скільки 70 інших розвинутих країн та країн, що розвиваються.

США недалеко відійшли від Японії, кожен громадянин якої вкладає в науку по $1260, а також Люксембурга, в якому витрачають на учених по $1250 з кожного жителя. За ними йдуть Швеція ($1233) та Фінляндія ($1155).

Проте цифри в перерахунку на кожного громадянина мало про що кажуть – більш наочною буде загальна сума та частка від бюджету країни. Тут ситуація зовсім інша, хоча США знову будуть лідером із показником у 2,7%, що дорівнює $405 млрд. За ними йде Китай, який витрачає щороку по 2,08% ($338 млрд) свого ВВП на дослідження та експерименти. Уполовину менше грошей на учених є в Японії – там наука обходиться в $160 млрд, хоча це 3,67% від бюджету. Удвічі менше за японців на науку витрачаються німці з показником у $70 млрд або 2,3%. А ось Південна Корея витрачає на дослідження найбільше за всіх, якщо рахувати в частці від бюджету, – 4,36%. Проте в абсолютному виразі це близько $65 млрд.

Швеція та Фінляндія, які в перерахунку з кожного громадянина збирають на науку одні з найбільших сум у світі, у загальному рейтингу витрат опинилися далеко в його кінці. Хоча вони вкладають по 3,3% та 3,1% свого бюджету, на фоні лідерів виходять смішні суми – по $12 та $6 млрд відповідно. Росії, наприклад, із показником 1% від ВВП вдається витрачати на науку $33 млрд, або по $241 на кожного її громадянина.