Сейсмически активные районы россии и действующие вулканы

Полуостров камчатка сейсмически активная территория и именно на ней расположены вулканы , действующий ключевая сопка-самый большой действующий вулкан в россии! и щелкни

в списке  всеми́рного насле́дия  юне́ско  на 2017 год значится 26 наименований, имеющих в описании пометку «российская федерация», это составляет 2,5  % от общего числа (1073 на 2017 год). 16 объектов включены в список по культурным критериям, причём 6 из них признаны шедевром человеческого гения (критерий  i), и 10 объектов включено по природным критериям, причём 4 из них признаны природными феноменами исключительной красоты и эстетической важности (критерий vii). в 2016 году россия занимала 9 место в мире по общему количеству объектов всемирного наследия[1], а по числу природных объектов  — 4-ое (после  китая,  сша  и  австралии)[2].

также в список всемирного наследия входит находящийся на контролируемой россией территории крыма древний город херсонес таврический и его хора, имеющий в описании пометку «украина». российские власти рассматривают его как объект всемирного наследия вна территории рф  постоянный представитель рф при юнеско  э. митрофанова  относила его к числу российских объектов[4].

кроме этого, по состоянию на 2016 год, 19 объектов (не считая трех повторно номинированных) на территории россии находятся в числе кандидатов на включение в список всемирного наследия[5].  союз советских социалистических республик, правопреемницей которого является россия, ратифицировал конвенцию об охране всемирного культурного и природного наследия  12 октября  1988 года[6]. первые объекты, находящиеся на территории россии, были занесены в список в  1990 году  на  14-й сессии комитета всемирного наследия юнеско.

Я погоджуюся з думкою, що життя кожної людини цінне вже само по собі. Життя — це без­цінний дар, яким людина повинна дорожити навіть тоді, коли в ньому більше смутку, ніж радощів. Варто жити, щоб на землі залишити після себе слід глибокий, помітний. Так, життя Т. Шевченка, Лесі Українки, М. Коцюбинського, П. Грабовського, В. Симоненка, В. Стуса було несправедливо коротке. Але, можливо, наперекір цьому всім здійсненим у своєму житті вони настільки зуміли збільшити його цінність, що стали безсмертними, адже дні свідомого життя переплавлені в золоті рядки їхніх невмирущих творів.

Заповнюючи своє життя самовідданою працею, присвячуючи його іншим людям, людина сама значно підвищує цінність власного життя. Вибір сенсу життя, на мою думку, залежить від умов конкретного суспільства, задатків, нахилів та здібностей конкретної людини. І те, що одній людині здається безглуздим і марним, для іншої є безцінним.

Зазирнімо, наприклад, на сторінки новел Василя Стефаника. Івана Дідуха (новела «Камінний хрест»), виявляється, тримає в цьому житті зв’язок з рідною землею, який і увічнив він, поставив­ши на піщаному горбі камінний хрест. Цінують односельці Івана, адже він зберіг у серці тепло до них, намагаючись жити по совісті.

Особисте горе ніби відділило зовні від людей Максима, героя новели «Сини». Але немає в його серці зла. По-своєму він розуміє цінність і сенс життя тепер, коли він старий і самотній: головне — то саме життя.

Отже, справді, головне в житті — це саме життя, найвища цінність на землі. І сенс його в то­му, щоб жити й здійснювати своє призначення навіть тоді, коли це надзвичайно важко.