Расставьте названные объекты в правильном порядке так, как они расположены с севера на юг. река конго пролив дрейка каспийское море остров гренландия озеро танганьика море

Остров  гренландия   море каспийское  море река  конго озеро  танганьика пролив  дрейка

Во все времена человек использовал ресурсы природы как источник своего существования, так как другого источника у него не было и нет. при этом он неосознанно исходил из того, что вся живая и неживая природа существует исключительно для него, для его блага, что она неистощима и что ею можно распоряжаться в собственных интересах бесконечно. однако в xx в. ученые всего мира забили тревогу, доказывая, что при варварском отношении к природе человечество скоро окажется на пороге экологической катастрофы. освоения планеты человеком — это развития цивилизации и расселения людей по всей земле, что стало возможным только по мере того, как человек совершенствовал технологию добычи пищи, научился пользоваться огнем и защищаться от непогоды. в то же время все это уже на ранних стадиях развития цивилизации к разобщенности людей, а, следовательно, к формированию разных языков, культур и религий. обособление определило и разные темпы технического и культурного прогресса, который активнее шел в районах самых древних расселений, где различные культуры взаимодействовали более тесно. процесс объединения культур начался на основе развития новых технологий, которые постепенно распространились по всей планете: сначала — сельскохозяйственные, потом — индустриальные, а теперь — информационные. использование и совершенствование орудий труда, а также способность передавать потомкам свой опыт и приобретенные навыки выделили человека среди млекопитающих. у первобытного охотника не оказалось конкурентов, а защищаться от хищников он умел. все это способствовало росту населения, что, в свою очередь, заставляло человека осваивать новые территории и селиться сравнительно небольшими группами. современная генетика утверждает, что все люди произошли от одного предка, но даже при такой генетической связи в результате удаленности одной группы людей от другой их язык и культура стали развиваться разными путями. и если предметы материальной культуры каменного века похожи друг на друга, то в более поздние периоды они во многом различаются. в умеренных широтах человек совершенствовал орудия труда и разрабатывал тактику охоты, в том числе способы загона и ловушек, а также осваивал разные приемы ловли рыбы. о мастерстве человека-охотника каменного века красноречиво свидетельствуют огромные скопления костных останков животных на его стоянках. самые крупные травоядные животные — мамонт, волосатый носорог, дикая лошадь, а также крупные хищники — пещерный медведь, пещерный лев, саблезубая дикая кошка — исчезли к концу последнего оледенения, т. е. 10 — 20 тыс. лет назад. наиболее поздняя находка останков мамонта относится к vii тысячелетию до н. э., а останки большеротого оленя — к xviii — x тысячелетию до н. э. сторонники гипотезы об истреблении человеком-охотником крупных животных так называемой «мамонтовой фауны» считают это явление первым | экологическим кризисом на планете, или кризисом консументов (от лат. consumo — потребитель). если даже предположить, что первобытный охотник и был истребителем «мамонтовой фауны», то все равно это не могло к экологическому кризису. скорее, это был «продовольственный» кризис для тех групп охотников, которые специализировались на крупных травоядных животных. сейчас хорошо известно, что древние охотники меняли «профиль» охоты: переходили от одних видов животных к другим. следовательно, после естественного вымирания «мамонтовой фауны» не было и «продовольственного» кризиса, просто первобытные люди стали охотиться на животных среднего размера. о естественном вымирании крупных животных «мамонтовой фауны» свидетельствует исчезновение их на всех континентах, причем наибольшее число видов в самой малонаселенной — в америке, а наименьшее — в самой заселенной — в  европе. наконец, изучение жизни индейцев — охотников за бизонами в  северной америке  показало, что, убивая бизонов, люди заботились о том, чтобы приумножить их стада, для чего выжигали лес, расширяя площадь прерий.

Об'єктом Концепції є навколишнє природне середовище

Азовського і Чорного морів у межах внутрішніх морських вод,

територіального моря, виключної (морської) економічної зони

України та прибережної смуги морів. У цій Концепції термін

"прибережна смуга морів" наводиться у визначенні Світового банку

за редакцією проекту Європейського кодексу поводження щодо

прибережних смуг морів від 14 жовтня 1997 року: прибережна смуга

моря - це зона контакту суші з морем, включаючи природні комплекси

як берега, так і прилеглої морської акваторії. Межі прибережної

смуги морів довільні, відрізняються в різних країнах і найчастіше

встановлюються із адміністративних міркувань, а також характеру

проблем, які повинні там розв'язуватися.

Здійснення заходів з охорони навколишнього природного

середовища Азовського і Чорного морів забезпечується:

а) правовими засобами. Передбачається удосконалення

природоохоронного та природоресурсного законодавства, пов'язаного

із збереженням навколишнього природного середовища морів. У

зв'язку з цим необхідно внести зміни і доповнення до водного

законодавства та законодавства про природно-заповідний фонд,

Програми перспективного розвитку заповідної справи в Україні;

розробити та прийняти закони про охорону вод морів і прибережну

смугу морів, здійснення рибальства, а також визначити

нормативно-правові засади розвитку аквакультури, встановити та

забезпечити практичне застосування екологічних критеріїв оцінки

впливу забруднення на навколишнє природне середовище Азовського і

Чорного морів, їх прибережної смуги та на здоров'я населення;

затвердити порядок рекреаційного використання прибережних об'єктів

природно-заповідного фонду з дотриманням екологічно допустимого

навантаження;

б) фінансовими засобами. Реалізація Концепції повинна

проводитися за рахунок коштів підприємств, установ та організацій,

що забруднюють Азовське і Чорне моря, Державного бюджету України

(з урахуванням реальних можливостей держави), республіканського

бюджету Автономної Республіки Крим, відповідних місцевих бюджетів,

фондів та інших джерел;

в) організаційними засобами. Координація діяльності щодо

реалізації Концепції здійснюватиметься спеціально уповноваженими

органами в галузі охорони навколишнього природного середовища та

використання природних ресурсів за участю інших заінтересованих

центральних і місцевих органів виконавчої влади;

г) науково-методичними засобами. Для науково-методичного

забезпечення охорони та відтворення навколишнього природного

середовища Чорного і Азовського морів проводитимуться дослідження,

спрямовані на прийняття ефективних рішень щодо зменшення рівня

забруднення вод морів, збереження і відтворення біологічних

ресурсів, захисту геологічного середовища морів;

д) інформаційно-освітніми засобами. З метою підвищення рівня

екологічної освіти та поінформованості населення

Азово-Чорноморського регіону щодо екологічного стану Азовського і

Чорного морів передбачається розширити обсяг видання

науково-популярної та іншої літератури, випуск

науково-пізнавальних теле- і радіопрограм. Екологічні знання

повинні стати обов'язковою кваліфікаційною вимогою для всіх

посадових осіб, діяльність яких пов'язана з використанням

природних ресурсів цих морів.

З урахуванням міжнародних зобов'язань України щодо охорони та

відновлення навколишнього природного середовища Азовського і

Чорного морів Концепцією визначається система заходів, які можуть

бути здійснені до 2007 року (з урахуванням наявних організаційних

та економічних можливостей).