Рассчитайте величину годового естественного прироста населения если в стране с численностью населения 1596 тыс человек за год родилось 18, 5 тысяч чел а смертность составила 8 промилле

Переводим значения родившихся и умерших в тысячи.  получаем за год прирост = 8,5-13,2= - 4,7 т.чел.  а теперь естественный прирост  эти - 4,7 т.чел. делим на численность  = -4,7/1596 = 0,002,9449  а теперь переводим в промилле - умножаем на 1000, а не на 100 как в процентах.  вот и получаем 2,9 1/1000. (почти 3)

1. Особливості геологічної будови Західноукраїнського краю:

Присутність Карпатських гір та їхніх передгір'їв.

Переважання осадових гірських порід, таких як вапняки, піски, аргіліти тощо.

Часті зміни відслонень, які відображають складну тектонічну історію регіону.

Наявність печер та карстових явищ, особливо в Карпатах.

Розташування гірських річок, які формують глибокі долини та водоспади.

2. Особливості геології Житомирського Полісся:

Переважання низинної рівнинної місцевості з невеликими пагорбами.

Плоский рельєф з лісистими масивами та багатими болотами.

Глинисті, аргілісті та піщані відклади, які формуються в результаті вивітрювання порід.

Періодичне затоплення деяких ділянок під час весняних паводків.

4. Формування сухостепового ландшафту з солонцями та солончаками:

Кліматичні умови, зокрема недостатність опадів та висока температура повітря, які сприяють випаровуванню вологи та концентрації солей.

Пористість ґрунтів та недостатність водопроникності, що призводить до утворення солонцевих наслідків.

Людська діяльність, така як неправильне використання земель, надмірне пасіння та сільськогосподарська діяльність, які призводять до деградації ґрунтів та збільшення солонцевих утворень.

5. Формування розчленованих височинних лесових ландшафтів:

Геологічна будова, включаючи вапнякові та аргілісті породи, які піддаються ерозії та руйнуванню.

Дія річкових систем, які формують глибокі долини та ущелини.

Кліматичні умови, зокрема вплив опадів, температури та вітру, які сприяють ерозійним процесам.

Діяльність рослинного та тваринного світу, така як коріння дерев, що проникає в породи та сприяє руйнуванню, а також дія ґрунтових організмів.

6. Формування етнічного складу населення України залежить від різних чинників, таких як:

Історичні події, такі як міграції, вторгнення інших народів, колонізація та політичні зміни.

Культурні взаємодії, шлюби, асиміляція та утворення нових етнічних груп.

Географічні фактори, такі як розташування населених пунктів, доступність до ресурсів та торгівельних шляхів.

Економічні та соціальні умови, такі як заняття населення, рівень освіти та інші фактори, які можуть впливати на міграцію та формування етнічних груп.

7. Зайнятість населення країни свідчить про рівень зайнятості та розподіл праці. Це вказує на те, які галузі економіки є основними джерелами праці, які сектори займають найбільшу кількість працівників та яким чином економіка розвивається. Зайнятість населення також може свідчити про рівень розвитку країни, її соціальну стабільність та рівень життя населення.

a. Вступление Казахстана в состав ЕАЭС открывает перед ним ряд возможностей. Во-первых, членство в ЕАЭС укреплению экономического сотрудничества с другими членами союза, такими как Россия, Беларусь, Армения и Киргизия. Это позволяет Казахстану расширять рынки сбыта для своих товаров и услуг, облегчает доступ к большему объему потребителей и увеличивает возможности для развития экспорта. Во-вторых, членство в ЕАЭС предоставляет Казахстану более устойчивую и предсказуемую экономическую среду. В рамках союза разрабатываются общие правила и нормы в сфере торговли, инвестиций и других экономических отношений, что уменьшению барьеров и повышению прозрачности в экономической деятельности.

b. Вместе с пользой, членство в экономическом союзе также может представлять угрозы для государства. Одна из основных угроз - потеря некоторой степени экономической независимости. Правила и нормы, установленные ЕАЭС, могут ограничивать свободу действий и принятия решений со стороны членов союза. Например, возникают ограничения на принятие независимых торговых и экономических политик, а также влияние других членов союза на решения, принимаемые Казахстаном. Кроме того, неравномерное развитие экономик членов союза может стать угрозой для Казахстана. Если некоторые страны имеют более слабую экономику или конкуренто , это может создавать неравные условия для предпринимательства и торговли между членами союза.

c. Место Казахстана в ЕАЭС можно оценить как активное участие и стремление к сотрудничеству. Казахстан является одним из ключевых членов союза и активно участвует в процессах принятия решений, разработке общих политик и реализации проектов в рамках ЕАЭС. Он также стремится использовать возможности, предоставленные членством в союзе, для укрепления своей экономики, развития международной торговли и привлечения инвестиций.