Греческий бог - громовержец. мягкий западный ветер. царевна чьим именем названа часть света. греческий герой путешественник. остров на котором оказалась царевна европа. гора на которой живут греческие боги. море по которому плыли аргонавты. холодный северный ветер. страна олимпийских богов и аргонавтов. ответьте на вопросы.

одним з основних факторів, які визначають екологічний стан морських вод, є забруднення, що надходить із стоками рік. десят­ки великих і малих річок несуть води зі своїх водозбірних площ у чорне та азовське моря.

на морське середовище значно впливають скиди стічних вод з наземних джерел (населені пункти, промислові об’єкти, порти і портові споруди), що безпосередньо надходять у чорне і азовське моря. на чорноморсько-азовському узбережжі розміщено більше 20 адміністративних районів одеської, миколаївської, херсонської, запорізької, донецької областей та автономної рес­убліки крим, до яких належать десятки міст і великих промислових комплексів.

господарсько-побутові стічні води за складом дуже різноманітні: крім органічних речовин вони містять багато інших сполук, значне місце серед яких займають детергенти, що присутні в мийних засобах. такі стоки вносять в морське середовище в розчиненому і завислому стані речовини, концентрації яких не властиві природним , особливо органічні і мінеральні (біогенні) сполуки. це — концентровані стоки, не розбавлені річковими , більша частина яких безпосередньо випускається в море без будь-якого очищення або після часткового механічного очищення, до того ж у вузьку прибережну зону шириною 500–1000 м від берега, що призводить до її забруднення.

одним із джерел надходження забруднювальних речовин в чорне і азовське моря є також поверхневий стік з сільськогосподарських угідь. нераціональне застосування мінеральних добрив, пестицидів, гербіцидів, інсектицидів, фунгіцидів, крім бажаних результатів, призвело до значних негативних наслідків. частина цих речовин трансформується, передається через ланцюг живлення, інша надходить у ґрунтові води, міститься в зливових стоках, потрапляє в річки та безпосередньо в море. з внесених на схилі землі добрив вимивається до 20 % азоту, 2—5 % фосфору, 10—70 % калію. винос пестицидів з орних земель становить 1 %, зі зрошуваних — 1—4 % від внесеної кількості. в цілому стік малих річок вносить близько 11,6 % азотних добрив, що надходять до водних об’єктів басейнів азовського та чорного морів, 13 % фосфорних добрив та 6 % пестицидів.

суттєвим джерелом забруднення чорного моря є аварійні (зал­пові) скиди, що відбуваються головним чином внаслідок скидання стічних вод промислових підприємств та населених пунктів, а також при завантаженні танкерів.

основна частка надходження забруднених вод спостерігається в північно-західній частині чорного моря. з річковим стоком, який становить тут 79 % загального континентального стоку, в цей регіон надходить більша частина забруднених стічних вод. до них належать й безпосередні скиди в море з урбанізованих територій, промислових об’єктів, сільськогосподарських угідь.

найбільш забрудненими ділянками прибережних вод чорного та азовського морів є дунайська гирлова і дніпро-бузька області, севастопольська бухта, керченський район, дніпровський лиман, маріупольський, генічеський райони.

субэкваториальный климатический пояс является переходным и встречается северном и южном полушариях, от экваториального до тропического поясов. климат летом, в зонах субэкваториального пояса преобладает муссонный тип климата, который характеризуется большим количеством осадков. характерной его особенностью выступает смена воздушных масс с экваториальных на тропические в зависимости от сезона года. зимой здесь сухие пассаты. среднемесячная температура варьируется в пределах 15-32º с, а количество осадков - 250-2000 мм. сезон дождей характеризуется высоким количеством осадков (почти 95% годовых) и длится около 2-3 месяцев. когда восточные тропические ветра, климат становится засушливым. страны субэкваториального пояса субэкваториальный климатический пояс проходит через страны: южной азии (полуостров индостан: индия, и остров шри-ланка); юго-восточной азии (полуостров индокитай: мьянма, лаос, таиланд, камбоджа, вьетнам, филиппины); южной части северной америки: коста-рика, панама; южной америки: эквадор, бразилия, боливия, перу, колумбия, венесуэла, гайана, суринам, гвиана; африки: сенегал, мали, гвинея, либерия, сьерра-леоне, кот-д'ивуар, гана, буркина-фасо, того, бенин, нигер, нигерия, чад, судан, центральноафриканская республика, эфиопия, сомали, кения, уганда, танзания, бурунди, танзания, мозамбик, малави, зимбабве, замбия, ангола, конго, дрк, габон, а также остров мадагаскар; северная часть океании: австралия.