Доля машиностроительного комплекса в промышленности казахстана? а) 1%; б) 50 %; в) 40 %; г) 4 %; д) 60 %.

вологі тропічні (екваторіальні)  лісу  південної америки на  ферраллітних  ґрунтах,названі  а.  гумбольдтом  гілеями, а в бразилії  називають  сельвасами,  займають  значну частину амазонської низовини, до якої прилягають райони  орінокської  низовини  і схили бразильського ігвіанського  нагір'їв.  характерні вони також для прибережної смуги тихого океану в межах колумбії й еквадору.  таким чином, вологими тропічними лісами покриті  області  з  екваторіальнимкліматом, але, крім того, вони  ростуть  по схилах бразильського і  гвіанського  нагір'їв, повернених убік атлантичного океану, у більш високих широтах, де йдуть рясні пасатні дощі протягом більшої частини  року, а під час короткого сухого періоду  недолік  дощів відшкодовується високою вологістю повітря.

гілея  південної америки —  найбагатший  по видовому  складі  і по густоті рослинного покриву тип рослинності землі.  вони характеризуються великою висотою і складністю лісового пологу.  на  незатоплюваних  ріками  ділянках  у лісі нараховується до  п'яти  ярусів різних рослин, з яких принаймні три яруси з дерев.  висота найбільш високих з них досягає 60—80 м.

більш '/з  рослинних видів у  гілеях  південної америки  ендемічні.  у цьому відношенні вони перевершують вологі тропічні ліси африки і навіть південно-східної азії.  верхні яруси цих лісів утворюють  пальми, різні  представники сімейства бобових. з типово американських  дерев варто назвати також  бертолецію,  що  дає горіхи  з  великим  вмістом  жиру,  махагонієво  дерево,  що  має цінну деревину, і ін.

характерні для південноамериканського тропічного лісу  види шоколадного дерева    зкауліфлорними,  що  сидять  прямо  на стовбурі квітками і . плоди культурногошоколадного дерева,  багаті  цінними  живильними тонізуючими речовинами,   сировина  для готування шоколаду. ці ліси — батьківщина  каучуконоса  гевеї.  у тропічних лісах південної америкизустрічається симбіоз деяких дерев і мурах. серед цих дерев кілька видів  цекропій.

вологі тропічні ліси південної америки особливо багаті ліанами і  епіфітами, часто яскраво і красиво квітучими.  серед них — представники сімейства  аройнікових,  бромелієвих, папоротей і неповторних по красі і яскравості квіток орхідей.  вологі тропічні ліси піднімаються по схилах гір приблизно до висоти 1000—1500 м, не зазнаючи істотних змін.

однак  ґрунти  під цим найбагатшим по  обсязі  органічної маси рослинним співтовариством малопотужні і бідні поживними речовинами.  продукти  опаду, що безупинно  надходять  на землю, швидко в умовах рівномірно жаркого і вологого клімату і знову засвоюються рослинами, не встигаючи накопичуватися в ґрунті.  після розчищення лісу ґрунтовий покрив швидко деградує, а для землеробського використання вимагає внесення великої кількості добрив

В 1980-е годы Северная политика президента Республики Корея Ро Дэ У в начале пользовалась больше популярностью в Москве, чем в Пекине. У Советского Союза имелось больше политических и финансовых интересов в Республике Корея, чем у Китайской Народной Республики. Тем не менее, КНР пользуясь растущей экономикой Республики Корея, а также географической близостью к этой стране начала налаживать активные торговые контакты. Однако, отсутствие каких-либо официальных отношений затруднило расширение торговли между Сеулом и Пекином, поскольку Республика Корея не могла юридически защитить своих граждан и интересы бизнеса в КНР. Пекин, по сравнению с Москвой, был политически ближе к КНДР, что замедлило улучшение отношений между КНР и Республикой Корея, несмотря на увеличение объема товарооборота между двумя странами. Кроме того, КНР попыталась стать посредником между КНДР и Соединёнными Штатами Америки, а также между КНДР и Японией, при участии китайских властей состоялись трехсторонние переговоры с участием КНДР, Республики Корея и США.

В конце 1980-х годов население Республики Корея и КНР стало активно налаживать сотрудничество друг с другом. Ученые, журналисты и разделенные семьи, смогли свободно пересекать границу между странами. Почти 2 миллиона этнических корейцев в КНР, особенно из Яньбянь-Корейского автономного округа, смогли наладить общение с корейцами из Республики Корея. В июне 1989 года власти КНР предприняли силовой разгон демонстрантов в Пекине, что было безоговорочно поддержано властями КНДР. Республика Корея неоднозначно отреагировала на эти события, не став оправдывать власти КНР, но и при этом не став их осуждать. Тем временем, товарооборот между КНР и Республикой Корея продолжал расти.

24 августа 1992 года были установлены дипломатические отношения между странами. На протяжении десятилетий КНР признавали только Северную Корею, а Республика Корея признавала только Китайскую Республику на острове Тайване. В последние годы Китай и Республика Корея стремятся повысить уровень стратегического сотрудничества и партнёрства. В 2009 году около 600000 граждан КНР проживало в Республике Корея, из которых 70 % являются этническими корейцами из Яньбянь-Корейского автономного округа провинции Гирин, в то время как примерно 560000 граждан Республики Корея проживало в Китае. В 2013 году отношения между странами ухудшились из-за того, что Китай расширил свою зону идентификации ПВО (Air Defense Identification Zone) в Восточно-Китайском море над территорией Республики Корея.

В июле 2014 года Си Цзиньпин посетил Республику Корея и во время переговоров с Пак Кын Хе подтвердил свою позицию по поддержанию безъядерного статуса Корейского полуострова, а также заявил о подготовке к подписанию соглашения о свободной торговле с Республикой Корея. Оба лидера также выразили свою озабоченность по поводу интерпретации премьер-министром Японии Синдзо Абэ Девятой статьи Конституции Японии.

В 2016 году Китайская Народная Республика стала крупнейшим торговым партнером Республики Корея: южные корейцы экспортировали товаров в КНР на сумму 124 млрд. долларов США, а импортировали китайских товаров на сумму 93,7 млрд. долларов США.