Дикий кабан с большими клыками в национальном парке серенгети 12 букв

Бородавочник это.как такое не знать.

Возможно кабан-бородавочник.

1 Зима: С 26 декабря по 5 февраля самые холодные дни. Зимой выпадает 20-40%годовой суммы осадков. Температура: -38°С , -20°С.

Весна: Начинается с февраля когда температура повышает в +5°С. Выпадает много осадков до 40%.

Лето: Начинается с мая когда температура повышает в +20°С. Самые жаркие дни начинается с 25 июня по 5 августа. Температура +26°…+32°С, +41°…+48°С.

Осень: Начинается с октября . Когда температура снизится с +20°С и длится до тех пор , пока температура не понизится до +5°С.

2 Географическое положение Узбекистана, расположенного вдали от океанов и морей, во внутренней части Евразийского материка, обусловливает континентальность его климата. Континентальность климата выражается в безоблачной погоде большую часть года, высоких температурах летом, в малом количестве атмосферных осадков, в большой испаряемости влаги, в продолжительном и знойном лете, а также в относительно холодной для этих широт зиме, в больших суточных и годовых амплитудах температуры воздуха. Эти особенности климата Узбекистана формировались под влиянием климато образующих факторов.

Климатообразующие факторы. На формирование климата республики оказывает влияние ее географическое положение (на юге умеренного и на севере субтропического поясов), интенсивность солнечной радиации, циркуляция атмосферы, рельеф местности.

Из-за втянутости территории Узбекистана с севера на юг на 925 км солнечные лучи падают в разных частях Узбекистана неодинаково. Так, 22 июня на севере республики оно поднимается над горизонтом до 71°, а на юге - до 76°. Продолжительность солнечного сияния на севере достигает 2500-2800, на юге - 3000-3100 часов в год. Солнечной радиации приходится на севере 130, на юге - 160 ккал/см 2 поверхности в год.

3 Климатические ресурсы включают ресурсы тепла, гелиоресурсы(ресурсы солнечного света),энергию ветра.

• Географічне положення - на Півночі та Заході рівнинно частини України
• Площа - 24% України
• Клімат - знаходиться атлантико-континентальної області помірного кліматичного поясу
• Форми рельєфу - для підзони мішаних лісів властива заболоченість, льодовикові форми рельєфу, дерново-підзолисті ґрунти, сосново-дубові, соснові та вільхові ліси , Для підзони широколистих лісів характерні височинний рельєф, сірі лісові ґрунти й чорноземи, дубово-букові та дубово-грабові ліси
• Поверхневі води - ліси Мають широкі долини. Часто трапляються озера-стариці : Тур, Нобель, Любязь та інші. Долини річок на Подільській височині мають вигляд каньйонів, які прорізують осадові породи на глибину 50–200 м. Головними річками є праві притоки Прип’яті, Десна, Дністер із численними притоками. наявні багато озер - найвідоміші Шацькі озера карстового походження
• типи ґрунтів - сірі лісові , чорноземи опідзолені , дерново-підзолисті
• природна рослинність - Поділля. Головними лісотвірними породами дерев є сосна, дуб, береза, вільха, осика, граб. Зустрічаються також липа, клен, ялина, тополя, в’яз. У підліску ростуть горобина, крушина ламка, бруслина бородавчаста, ліщина, глід, терен, бузина чорна і червона, жимолость.
• тваринний світ - З травоїдних ссавців поширені лось, козуля, благородний олень, заєць-біляк. Серед гризунів часто зустрічаються лісова миша, водна землерийка і найменший ссавець України – землерийка-бурозубка. Біля водойм живуть бобер, норка, видра. Акліматизувалася ондатра. Серед хижаків водяться вовк, лисиця, рись, дикий кіт, куниця, єнотовидний собака. У лісах живуть усеїдні ссавці, такі як дикий кабан, бурий ведмідь. Багата фауна птахів: тетеруки, глухарі, рябчики, сови, пугачі. На болотах, озерах і річках поширені качки, кулики, лебеді, чаплі, бугаї. У лісі живе безліч комах. З метеликів – бражники липовий, сосновий, тополиний, шовкопряд дубовий. Багато жуків: короїд, скрипун (вусач), жук-носоріг, жуколень, бронзівка, турун, ковалик та інші. Є лісові клопи, комарі, мухи., Відомі такі риби як : короп, лящ, карась, щука, окунь.
• одиниці фізико-географічного районування - зона мішаних лісів представлена однією природною провінцією (краєм) – Поліською. поділяють на такі фізико-географічні області: Волинське Полісся, Житомирське Полісся, Київське Полісся, Чернігівське Полісся, Новгород-Сіверське Полісся. Зона широколистих лісів в Україні має одну природну провінцію (край) – Західноукраїнську, яка поділяється на фізико-географічні області: Волинське Опілля, Мале Полісся, Розточчя й Опілля, Західноподільську, Північноподільську, Прут-Дністровську області.
• господарська діяльність людини - Дніпро перетинає зони лісів незначним відтинком, на якому в 1964–1966 рр. було створене Київське водосховище площею 922 км². Близько половини території зон мішаних і широколистих лісів займають сільськогосподарські угіддя. На дерново-підзолистих ґрунтах після проведення меліорації вирощують жито, гречку, хміль, картоплю, льон-довгунець, горох, люпин, зернові колоскові культури, кукурудзу. На сірих лісових ґрунтах і чорноземах опідзолених ростуть пшениця, ячмінь, цукрові буряки. Повсюдно культивують овочеві та ягідні культури, займаються садівництвом.
• охорона природи - З метою збереження й охорони природних компонентів ландшафтів у межах зон мішаних і широколистих лісів створено природні заповідники: Поліський, Рівненський, Черемський і Древлянський у зоні мішаних лісів; «Медобори» та «Розточчя» у зоні широколистих лісів. Найвідоміші національні природні парки – Шацький, Деснянсько-Старогутський, Мезинський, Голосіївський, «Подільські Товтри», Яворівський.