Нужен рассказ о любой экосистеме 2класс

Жизнь животных леса зависит от растений. но и сами животные влияют на растения. например, рас­пространяют семена и плоды. в тайге живёт птица кедровка. на зиму она запасает для себя в разных ук­ромных местах кедровые орехи — семена кедровой сосны. часть этих орехов она потом не находит. и они на новых местах всходы. а в дубравах подобную работу выполняет другая птица — сойка. распростра­няет она плоды дуба — жёлуди. птицам! ведь и кедровые орехи, и жёлуди не могут распростра­няться иначе: у них нет ни крылышек, ни парашютиков, ни крючочков, как у многих других семян и  

Приро́дная зо́на  (греч.  zone  — «пояс»),  - зона  — часть оболочки земли и  пояса, имеющая характерные составляющие её природные компоненты и процессы. это  —  климат,  рельеф, гидрологические и условия, а также  почвы,  растительность  и  животный мир. климатические условия (температура, увлажнение,  цикличность  их изменений) являются определяющими факторами. природные зоны названы по присущему им типу растительности  — их наиболее яркой особенности. зоны закономерно сменяются от  экватора  к  полюсам  и от  океанов  вглубь  континентов. природные зоны  — одна из ступеней  - районирования[1][2].

Більш глибокі товщі геологічних порід, що лежать між кристалічним і підчетвертинними ві, мають старший вік, різний породний склад. на рівнинній частині вони залягають майже горизонтально, але поколоті тектонічними тріщинами і можуть мати вертикальні зміщення. відклади четвертинного періоду(зображуються на спеціальних картах четвертинних відкладів) свідчать про процеси, які відбувалися тут протягом останнього геологічного періоду. четвертинний період був дуже контрастним за фізико-ічними умовами: кілька разів наступали тривалі похолодання, що потім змінювались тривалими потепліннями. періоди наступання холодів зледеніннями: на північній частині руської рівнини формувався льодовиковий покрив з кількакілометровою товщиною в центрі зледеніння (скандинавія) і поступовим потоншанням до периферії. льодовиковий покрив повільно просувався до півдня і у фазу максимального свого розвитку досягав львівської області. таким було так зване окське (назване у західній європі міндельським в альпах, краківським у  польщі  та ельстерським у  німеччині) зледеніння. його  відклади(валунні суглинки, піски, супіски, глини, окремі валуни кристалічних порід) зустрічаються у північно-західній та північній частинах львівської області. на решті частини області льодовик не поширювався. не залишилось також слідів зледеніння у карпатській частині львівської області. після окського зледеніння були ще новіші фази наступу льодовика з півночі, але території львівської області не досягав. натомість у межах області великі простори зайняті перевідкладеними (водними потоками) товщами суглинків і пісків. основний регіон їх поширення — рівнини західніше та східніше  розточчя  — пониження  малого полісся, особливо його центральна смуга, що має широтне простягання. цікаво, що в цій же смузі зустрічаються  дюни  (окремі чи цілі дюнні поля), які свідчать про наявність тут у давні часи сильних вітрів. дюнні горби досягають 15-20 метрової висоти. в наш час, здається, будь-яка  гірська порода  може вважатися корисною, бо для кожної з них знаходиться застосування. надра львівщини мають різні гірські породи і копалини. одні з них поширені майже повсюдно, інші зустрічаються в певних смугах, або зосереджені локально. не всі родовища корисних копалин розробляються, не всіх їх показують на картах корисних копалин. у розділі тектонічна будова знаходиться  карта корисних копалин львівської області. майже повсюдно у межах львівської області є  будівельні матеріали:   піски, пісковики, глини, вапняки, гіпс, мергель, цементна сировина. в межах поширення неогенових відкладів, де сформувалися відклади морських пісків, наявні родовища чистих кварцових пісків, придатних для виробництва скла. з неогеновими ві пов'язані також кар'єри, де видобувають глини (придатні для випалювання цегли) та вапняки, які використовують для випалювання вапна. в цій же смузі (неогенових відкладів) добувають цементну сировину. в межах гірської частини львівської області в кар'єрах добувають, в основному, камінь для будівництва доріг, а також менілітові сланці. львівщина досить багата на родовища  горючих корисних копалин.  у північній частині області розташований і активно розробляється  львівсько-волинський кам'яновугільний басейн. високоякісне вугілля розвідане у карівському родовищі. є невеликі родовища бурого вугілля (магерівське). у передкарпатті (в передгірному прогині) поширені нафтогазоносні пласти, з яких уже більше століття добувають нафту, газ,  озокерит. нафтові родовища (стрільбицьке, східницьке, дрогобицьке, стинавське, орів-уличнянське і ін.) зосереджені у внутрішній зоні  передкарпатського прогину  (ближче до карпат), а газові — хідновицьке, пинянське, опарське, угерське і дашавське родовища розташовані переважно у зовнішній смузі передкарпатського тектонічного прогину. великі поклади сірки (передкарпатський сірконосний басейн) та озокериту (борислав) роблять львівщину у цьому відношенні унікальною. важливе значення мають також значні поклади торфу, що і до ділянок долин рівнинних рік (дністра, солокії,  стиру, яричівки). давно відомими є  джерела мінеральних вод  (немирів, солуки, олесько, шкло,  любінь великий, трускавець, східниця,  моршин, розлуч і і що використовуються для лікувальних цілей та харчового споживання.