Какую роль в заболачивании играет сфагнум ?

Большую роль играют сфагновые мхи в формировании и жизни болот. из отмерших остатков сфагнума образуются залежи торфа. сфагнум растет верхушкой стебля, а его нижняя часть отмирает ("отторфовывается"). так в течение многих лет образуются огромные залежи торфа. процесс торфообразования происходит застойному переувлажнению, отсутствию кислорода и созданию мхами кислой среды. эти условия оказываются неблагоприятными для процессов гниения, что препятствует разложению сфагнума. торф - ценное сырье для получения воска, парафина, аммиака, спирта и т. д. он используется в медицине, в строительной промышленности, в качестве топлива, удобрений.  значение болот однако не сводится только к образованию в них торфа. на болотах формируется своеобразное сообщество, в котором значительное место занимают клюква, лекарственные растения, обитают животные, в том числе и промысловые. но главное, болото - это резервуар пресной воды, он, как губка, впитывает в себя все осадки, которые затем вытекают из него в виде ручейков и в реки. поэтому не всегда можно осушать небольшие болота, так как это может вызвать обмеление и заиление рек, наступление засухи. 

нерудні (неметалеві) корисні копалини — це гірські породи й мінерали, які використовують у різних галузях промисловості.

в україні є унікальні родовища гірничохімічної сировини, яку використовують у хімічній промисловості. так, родовища самородної сірки — роздольське, яворівське, язівське — розташовані в пере дкарпатському прогині. майже 10-метровий шар залягає близько до земної поверхні. його видобуток ведуть у кар’єрах.

яка сполука утворюється при взаємодії сірки з водою та киснем? який вплив на довкілля має відкрита розробка родовищ самородної сірки?

україна багата на родовища кам’яної солі. найбільші з них — артемівське та слов'янське — належать до прогину донецької  складчастої області.

є також великі запаси мінеральних фарб (червоної фарби — сурику — у кривому розі; вохри — на харківщині).

у межах українського щита виявлені великі родовища графіту (найбільше з них — заваллівсьісе).

у передкарпатті видобувають озокерит (гірський віск), який пов’язаний із близьким заляганням нафтових родовищ.

запаси агрохімічної сировини для виробництва мінеральних добрив є значно меншими. калійні солі видобувають у межах пе-редкарпатського прогину (досить великі родовища — калуське та  стебницьке). є сировина для виробництва мінеральних добрив —  фосфорних (фосфорити), але їхні запаси невеликі.

знайдіть на карті атласу родовища гірничохімічної сировини.

серед нерудних корисних копалин є родовища, що використовуються в різних галузях промисловості (зокрема в металургійній). для виплавлення заліза використовують вогнетривкі матеріали (магнезит, глини, кварцити), а також флюсові вапняки (для відділення металу від шлаків).

для виробництва будівельних матеріалів існують великі запаси корисних копалин (скляні й бетонні піски, крейда, глини; каолін і польові шпати — сировина для виробництва кераміки,  кам’яні будівельні матеріали — граніти, мармури, вапняки-че-репашники тощо, сировина для виробництва цементу — мерге-лі, вапняки).

україна славиться і своїми самоцвітами. самоцвітами називають мінерали й гірські породи, які використовують як ювелірні (коштовні), ювелірно-декоративні й декоративні (виробне каміння).

у житомирському поліссі (місто володарськ-волинський) видобували коштовні топази й берили, виробний камінь лабрадор («павиний камінь»). на рівненщині розробляли клесівське  родовище бурштину.

справжнім мінералогічним музеєм називають згаслий вулкан карадаг у кримських горах.

в україні відомо багато родовищ лікувальних грязей та мінеральних вод (із вмістом солей понад 1 г на літр). їхні найбільші запаси зосереджені в карпатах, передкарпатті, криму.

мінеральні лікувальні й столові води

мінеральні води з різними властивостями використовують для лікування певних хвороб:

гідрокарбонатні кальцієві й натрієві води — дія лікування хвороб, пов’язаних зі зниженою кислотністю шлункового соку, дія покращення роботи печінки, нормалізації кров’яного тиску (найбільше їх у закарпатті — лікувально-столові води «поляна квасова», «лужанська», «свалява» тощо);   сульфідні (сірководневі) — для лікування серцево-судинної  системи, хвороб кісток і шкіри (на південному заході подільської височини — курорти немирів, шкло тощо);

хлоридні натрієві — для лікування хвороб, пов’язаних із підвищеною кислотністю шлункового соку, для покращення роботи кишкового тракту (курорти миргород, слов’янськ);   кременисті — для лікування хвороб дихальних шляхів, бронхітів («березівська», «харківська-1», «хмельницька»);   радонові — для лікування хвороб нервової системи, шкіри, органів руху (курорт хмільник у вінницькій області, полонее  у хмельницькій області);

прісні води з підвищеним вмістом органічних речовин, розташовані поблизу нафтових родовищ передкарпаття (наприклад «наф-гуся» — курорт трускавець), — при лікуванні хвороб нирок.

господарська оцінка мінерально-сировинних ресурсів,  проблеми їх раціонального використання та охорони

україна найкраще забезпечена сировиною для чорної металургії ( чорних і легуючих металів, коксівним кам’яним вугіллям, вогнетривкими матеріалами, пісками для ливарних форм тощо), а також гірничохімічною та будівельною сировиною.

проте багаті, часом унікальні родовища корисних копалин часто використовують некомплексно й нераціонально. як правило, із родовищ видобувають тільки один корисний компонент, а решта  гірських порід складається у відходи (терикони, відвали тощо).

унаслідок розробки родовищ корисних копалин порушуються родючі землі, тому необхідною є рекультивація порушених земель — їхнє відновлення для використання в інших напрямках господарської діяльності (як орних земель, лісонасаджень, місць  відпочинку населення тощо).

по данным государственного комитета статистики, по итогам первого квартала отечественным предприятиям не хватало более 92  тыс. сотрудников. это на 25%  больше, чем за аналогичный период прошлого года.

самая существенная нехватка кадров имеет место в промышленном производстве – около 24  тыс. человек. большая часть дефицита приходится на перерабатывающую промышленность – 18,5  тыс. сотрудников.

ощущает существенную нехватку кадров и сельское хозяйство. по данным госкомстата, предприятия отрасли в 13,2  тыс. сотрудников. предприятиям сферы торговли не хватает 10,9  тыс. человек, а государственные органы заинтересованы привлечь 10,5  тыс. потенциальных сотрудников.