Взлетит ли воздушный шарик, если наполнить его водяным паром, а не специальным лёгким газом?

Найважливішим компонентом духовного життя виступає система освіти, яка пов’язана з реалізацією процесу поширення знань. Вона охоплює діяльність реально сформованих суспільних інститутів, які здійснюють підготовку молоді до життя на основі отриманих знань в дошкільних дитячих установах, в середніх спеціальних, професійно-технічних і вищих навчальних закладах. Значення освіти в житті людини зростає, і тому вона не може обмежуватися лише періодом навчання. Нагальна потреба в постійному підвищенні рівня знань привела до появи такого цікавого феномену в суспільному житті, як безперервна освіта. Цей процес супроводиться пошуком нових форм і методів навчання, що сприяють правильному формуванню наукового світогляду, більш глибшому розумінню економічних, соціальних змін, що відбуваються.

Освіта – це один з найдавніших соціальних інститутів, що викликана потребами суспільства відтворювати і передавати знання, уміння, навики, готувати нові покоління для життя, готувати суб’єктів соціальної дії для вирішення економічних, соціальних, культурних проблем, що стоять перед людством. У сучасному світі освіта – складне і багатоманітне суспільне явище, сфера передачі, усвоєння і перероблення знань і соціального досвіду. Освіта є певна система навчальних і виховних закладів, що здійснюють різноманітні форми залучення їх досвідів в усвоєння багатств культури. Освіта інтегрує різні види навчальної і виховної діяльності, їх зміст в єдину соціальну систему, орієнтує їх на соціальне замовлення, на соціальні потреби людства. Серед соціальних інститутів суспільства сучасної цивілізації освіта займає одну з провідних позицій. Адже благо людини, становище культури та духовності в суспільстві, темпи нкономічного, науково-технічного, політичного і соціального прогресу саме і залежать від якості і рівня освіти. Навчання, уміння, вивчення, та інші поняття, терміни використовуються для забезпечення навчального процесу.

Основи вихованості людини, її працелюбність та багато інших духовних якостей закладаються ще з раннього віку. Велика в цьому роль дошкільних установ. Однак їх значимість недооцінюється. Досить часто з поля зору випадає те, що це надзвичайно важлива ступінь освіти, на якій закладається першооснова особистісних якостей людини. І суть не в кількісних показниках “охоплення” дітей і задоволення батьківських заявок. Дитячі садки, ясла, комбінати – не засіб “нагляду” за дітьми, тут проходить їх фізичний, розумовий і духовний розвиток.

Горная система Кавказа в России, Грузии и Азербайджане. Непрерывная горная цепь, простирающаяся с запада-северо-запада на восток-юго-восток между Чёрным и Каспийским морями почти на 1200 км, расширяясь от 30 до 180 км. По водоразделу Большого Кавказа обычно проводят границу между Европой и Азией.

Высшая точка Кавказа, России и Европы – гора Эльбрус (5642 м).

На севере Главный Кавказский хребет граничит с Кубано-Приазовской и Терско-Кумской низменностями и Ставропольской возвышенностью, на юге отделена Колхидской низменностью и Куринской впадиной.

Большой Кавказ делят на Западный (от Таманского полуострова до горы Эльбрус), Центральный (между горами Эльбрус и Казбек) и Восточный Кавказ (от горы Казбек до Апшеронского полуострова).

Наибольшая высота над уровнем моря - 5 068 метров

Главный Кавказский хребет – асимметричная горная система с длинным пологим северным и коротким крутым южным склонами. В осевой части протягиваются Главный, или Водораздельный, хребет и Боковой хребет высотой более 4000–5000 метров (7 вершин выше 5000 метров). Хребты крутосклонные, сильно и глубоко расчленённые с альпийским гляциальным и палеогляциальным рельефом в верхних частях. Самый высокий и скалистый участок Главного, или Водораздельного, хребта – Безенгийская стена. В Боковом хребте поднимаются вулканические конусы – Эльбрус (5642 метра) и Казбек (5033 метра). Севернее, на Западном и Центральном Кавказе, расположены среднегорные и низкогорные структурно-денудационные моноклинальные хребты типа «куэст»: Скалистый (высота до 2000–2500 метров), Пастбищный (до 1500 метров), Лесистый (до 800 метров) с крутыми южными склонами. На востоке в сложном и разнообразном рельефе Дагестана преобладают плато, например Гуниб и складчатые хребты.

Для большей части южного склона Большого Кавказа типичны короткие эрозионно-денудационные хребты, сложенные преимущественно известняками. На Западном Кавказе – Кодорский, Сванетский, Рачинский и другие (высота до 4000 м) хребты. На Восточном Кавказе южный склон очень узкий и крутой с глубокими речным