Как давление зависит от температуры воздуха? коротенький ответик в 2-3 предложения : )

Объяснение:

Климат Казахстана — на большей части территории резко континентальный, с большими амплитудами температур; относительно сухой. Среднегодовое количество осадков на большей части территории невелико — 100—500 мм. При этом особняком стоят среднегорные районы юга республики, где в результате температурных горно-долинных инверсий имеются обширные участки с относительно мягкими зимними условиями и большим количеством осадков, примером чего является климат Алма-Аты.

+5,5 °С- средняя годовая температура вКазахстане.[1]

В северных областях Казахстана преобладает Западно-сибирская климатическая область умеренного климата с более влажным климатом (350-650 мм.), холодной (минимальная температура - –57,2° С) и продолжительной зимой (до 6 месяцев) и коротким, часто жарким летом (макс.+42° С). Весна короткая с резким перепадом температур, начинается в середине апреля и длится в среднем около месяца. В летнее время осадки выпадают в виде ливневых дождей, однако в отдельные годы, чаще всего в северных районах региона, осадки могут быть затяжными, а само лето холодным. В летнее время заморозки отмечаются в июне и августе. Осень сухая с ранними заморозками[2][3][4].

К югу от параллели 43° (в Казахстане это участки южнее линии Актау—Шымкент) климатологи выделяют в особый иранский субтропический район[5], в котором в целом доминируют хорошо прогретые массы сухого воздуха тропического происхождения. В субтропиках полностью расположены Мактааральский, Сарыагашский и Шардаринский районы ЮКО. Хотя зимняя погода в этой южной подзоне весьма неустойчива из-за периодического вторжения холодных северных масс и местных горно-долинныx явлений, она отличается средними положительными температурами в каждом из месяцев и высокими средними температурами в целом за год (от и выше). Самая высокая среднегодовая температура наблюдается на крайнем юге Казахстана, где она достигает +15,8 °С (Мырзакент, Атакент).

Лісові ресурси світу налічують 3,8 млрд. га, промислові запаси деревини становлять до 50 млрд. куб. м. Більша частина лісів сконцентрована у двох лісових поясах - північному, з переважанням хвойних порід (пролягає через Канаду, США, Скандинавію, Росію) та південному, з листяними породами дерев (території Центральної та Південної Америки, Екваторіальної Африки, Південної та Південно-Східної Азії)

Найбільші площі лісів збереглися в Азії та Південній Америці, найменші - в Австралії та Європі. Щороку площі лісів скорочуються на 25 млн. га, що є важливим аспектом екологічної проблеми. За запасами деревини провідні місця в світі належать Росії, Канаді, Бразилії, США, Індонезії; з-поміж африканських країн - Демократичній Республіці Конго (ДРК).

Світові лісові ресурси характеризуються двома головними показниками:

розмірами лісової площі (4,1 млрд. га чи близько 27% площі суші),

запасами деревини на корені (350 млрд. м3), що завдяки постійному приросту щорічно збільшуються на 5,5 млрд. м3.

Однак ліси зводяться під ріллі і плантації, під будівництво. До того ж деревина широко використовується на дрова і деревообробну продукцію. У результаті обезліснення набуло загрозливих масштабів. Площа лісів у світі щорічно зменшується, як мінімум, на 25 млн. га, а світова заготівля деревини в 2 000 р. повинна досягти 5 млрд. м3. Це означає, що її щорічний річний приріст буде використаний цілком.

Останнім часом відбувається катастрофічно швидке зведення тропічних лісів. У 80-х рр. щорічно вирубувалося 11 млн. га таких лісів. За останні 200 років площа лісів скоротився як мінімум у 2 рази. Щорічно знищується ліс на площі 125 тис. км2, що дорівнює території таких країн як Австрія і Швейцарія разом узяті.