Какие из перечисленных стран имеют значительную выплавку а)чёрных металлов, б)цветных металлов в)чёрных и цветных металлов россия, украина, канада, замбия, чили, малайзия, япония, сша.

Восточный макрорегион — крупнейшая по площади часть России (12,8 млн. км2) — 75% территории страны. К планетарной зоне Севера относится 1/2 территории Западной Сибири, 2/3 Восточной Сибири, 3/4 Дальнего Востока, поэтому освоение региона связано с большими затратами; здесь проживает всего 22% населения страны.

В недрах Сибири и Дальнего Востока сосредоточены огромные запасы природных ресурсов: 85% энергоресурсов и древесины, 75% запасов пресных вод, основная масса запасов алмазов, золота, руд металлов. Южная часть региона имеет достаточно пригодный для многоотраслевого сельского хозяйства климат и плодородные почвы. В морях, реках, озерах региона развит рыбный промысел, в лесах — охота-Районы Восточного макрорегиона сближает высокая чувствительность экосистем Дальнего Севера к антропогенному воздействию, влиянию транспорта

Развитие региона, обладающего такой крупной ресурсной базой, сдерживается не только суровостью климата, но и крайней удаленностью от европейской части России. Поэтому развитие транспорта — жизненно важный вопрос для макрорегиона.

Расселение и производство в зоне Севера носят преимущественно очаговый характер. Основная же масса населения (3/4) и основной объем промышленного и сельскохозяйственного производства сконцентрированы в южной полосе Сибири и Дальнего Востока, главным образом вдоль Транссибирской магистрали. Здесь же расположены самые крупные в макрорегионе промышленные, торгово-финансовые, научные и культурные центры.

В структуре хозяйства Восточного макрорегиона преобладают сырьевые и энергоемкие отрасли.

Відповідь:

Напевне, найбільш поширена гірська порода у всій Вселенній – це лід. Марс, Юпітер, Сатурн мають у складі великі маси льоду, а деякі супутники планети складені ним майже цілком. Не є виключенням і наша Земля: більше однієї десятої земної суші зайнято "вічними" льодами, і п’ята частина всієї поверхні планети цілорічно знаходиться під снігом.

Сніги і льоди представляють собою невід’ємну частину земних ландшафтів. Вони відіграють важливу роль в еволюції землі і, являючись продуктом клімату, самі завжди вказують існуючий вплив на клімат.

Сучасне зледеніння охоплює ряд гірських країн і рівнин в обох півкулях і займає площу 16,2 млн. кв. км. Це переважно материкове зледеніння (Антарктида – 13,9 млн. кв. км, Гренландія – 1,7 млн. кв. км), площа льодовиків гірських країн незначна.

Льодовик – це маса фірну і льоду, що утворюється шляхом тривалого нагромадження і перетворення твердих атмосферних опадів та який володіє власним рухом. Льодовикам властиві пластичні деформації і вони рухаються під впливом гравітації вниз. Льодовики руйнують гірські породи, переносять, шліфують і відкладають їх в іншому місці.

Чисельність льодовиків, що об’єднані загальними зв’язками з навколишнім середовищем і з внутрішніми взаємозв’язками і властивістю, утворюють зледеніння, або льодовикову систему.

Льодовики регулюють температуру повітря, солоність Світового океану, стік гірських рік та ін.

Скупчення снігу і льоду знайомі мільйонам людей. В холодний час року великі території суші покриваються білим саваном снігу, а водойми – панциром льоду. З приходом весни сніжно-льодова оболонка нашої планети поступово зменшується в розмірах і на рівнинах помірних широт зникає на ціле літо. Зате в високих горах і полярних районах маси снігу і льоду можуть існувати постійно завдяки суворим кліматичним умовам.

До життя у вічних снігах і льодах змогли пристосуватися лише окремі небагаточисленні групи людей. Тому можна контрактувати, що протягом багатьох століть людству приходилось мало стикатися з льодовою стихією. Тим не менше, цей незвіданий світ завжди приваблював людей, бажаючих випробувати свої сили і мужність.

В сучасну епоху контакти з світом снігу і льоду розширюються. В результаті загострення глобальних ресурсних і екололгічних проблем кардинально змінюють оцінки територій.

У полярних широтах на рівні моря, а в помірних та жарких поясах у середніх та верхніх кулях тропосфери волога в атмосфері знаходиться переважливо у твердій фазі. Атмосферні опади тут випадають у вигляді снігу, який, якщо є умови (материки і острови в полярних широтах, високі гори - у помірних і тропічних), зберігається цілий рік, накопичується та переходить в кригу. Так на Землі формується сфера вічних снігів і криги, яка отримала назву хіоносфери (грец. хіонос - сніг). Вперше її виділив М. В. Ломоносов під назвою морозної атмосфери.