Таблица природных зон северной америки

Природные зоны северной америкиприрод. положениеср. t° январяср. t° июляосадкипочварастительностьживотный миртундразанимает северное побережье и прилегающие к нему острова, от 73° с.ш. до 50-65° с.ш.от -24° до -32°от +8° до+12°от 100 мм до 500 мм и выше на восточ. побе-режьетундрово-болотныемхи, лишайники,осока, карликов, ива и берёза, ягодные кустарникиолень-карибу, песец, волк, овцебык, множество птиц, моржи, тюленитайгапобережье тихого океана, между 60° и 40° с.ш. к югу от гудзонова залива и к северу от великих американских озёр -24° на севере, -16° на юге+16°от 500 мм до 1000 ммподзолис-тыеканадская ель, пихта, американская лиственница, веймутова сосна, секвойяолень вапити, лось, медведь гризли, волк, рысь, росомаха,лисица, заяц, енот-полоскунсмешанные и широколиственные леса на востоке материка, территория вокруг великих американских озёр от -16° на севере до -8° на юге от +16° на севере до +24°на югеот 500 мм до 1000 мм серые лесные, бурые лесные дуб, сосна, орешник, бук, осина, ясень, липа, береза, ель, пихта, орех, каштан, жёлтый тополь (тюльпанное дерево)благородный олень, скунс, енот-полоскун, бурундук, заяц, лисастепи (прерии)имеет меридиональное протяжение.располагается между кордильерами и аппалачами на севере до мексиканского залива на югеот -8° на севере до +8° на юге зоны +24° от 250 мм до 300 мм местами чуть выше чернозёмные и каштановыеразличные виды трав: бородач, бизонова трава, типчак, пшеница, кукурузабизон, койот, много птиц, пеликаны, грызуны 

Злагоджена життєдіяльність представників різних національностей неможлива без шанобливого ставлення і поваги кожного народу до іншого. це стосується як українців, так і національних меншин, які є жителями однієї держави - україни. важлива роль у збереженні міжетнічної злагоди в усіх регіонах україни належить створенню державою сприятливих умов для національно-культурного розвитку як національних меншин в україні, так і українців, які проживають у країнах близького і далекого зарубіжжя. ці питання повинні бути предметом розвитку міждержавних відносин і вирішуватися на користь народів усіх країн. взаємозв'язок і взаємодія між населенням і розвитком господарства - процес історичний. він змінюється і ускладнюється протягом усього історичного розвитку людства. на початку розвитку суспільства населення забезпечувало свою життєдіяльність за рахунок дарів природи, а також за та мисливства. на наступних етапах розвитку тип господарства змінився, і замість присвоєння природних засобів існування треба було розвивати відтворювальне господарство. спочатку це було землеробство і тваринництво. розвиток цих галузей викликав необхідність виробництва певних засобів праці, що до виникнення нового прошарку людей - ремісників. виробництво засобів праці і спеціалізація регіонів на виробництві різних продуктів відповідно до наявних природних умов і ресурсів зумовили розвиток торгівлі як наступного сектора господарювання. зазначені вище сектори господарювання характеризують початковий етап розвитку суспільства. в наступні періоди історичного розвитку людство значно ускладнило суспільні відносини. воно пройшло стадії від доіндустріального суспільства до індустріального та постіндустріального. сьогодні домінує інформаційна стадія розвитку суспільства, коли наука і розробка нових технологій стають основними сферами діяльності людей. таким чином, людина є, з одного боку, активною продуктивною силою, що своєю трудовою діяльністю забезпечує виробництво матеріальних засобів свого існування та надання необхідних їй послуг, а з іншого, - вона є. споживачем продуктів праці, які забезпечують її життєдіяльність. як бачимо, населення і економіка являють собою певну єдність: людські потреби зумовлюють появу нових виробництв та послуг, а останні, в свою чергу, впливають відповідним чином на людей. виходячи з того, що людина є основним творцем суспільного багатства, можна стверджувати, що чисельність населення та кваліфікація його працездатної частини є фактором, який обумовлює можливості економічного розвитку. зайнята в суспільному виробництві частина населення є найбільш активною продуктивною силою суспільства, бо саме вона бере активну участь у створенні матеріальних цінностей. частина матеріальних цінностей іде на споживання, а частина - на розвиток виробництва. але розвиток виробництва не є самоціллю, його роль полягає у тому, щоб забезпечити потреби суспільства, підняти життєвий рівень населення. таким чином, зміни в чисельності населення позначаються як на споживчому попиті в цілому, так і на його структурі. населення виступає одночасно і як споживач, і як виробник матеріальних благ та послуг. населення не існує поза економікою, як і економіка не функціонуватиме без населення. при плануванні розвитку і розміщення виробництва та окремих галузей народного господарства практичне значення мають чисельність наявних трудових ресурсів та джерела їх поповнення. але для ефективного функціонування народного господарства з постійним зростанням продуктивності праці недостатньо кількісного виміру трудових ресурсів. не менш важливим є їх якісна характеристика: рівень освіти, професійно-кваліфікаційна підготовка, фізичний стан та ін. для функціонування різних галузей народного господарства потрібні трудові ресурси лише певної якості, в тому числі і певної статі. існує цілий ряд галузей, де більш доцільним є використання праці чоловіків, а в інших - переважно жінок. але тісний зв'язок населення з економікою має місце не лише на стадії виробництва. не менш тісним є їх зв'язок і на стадії споживання. тут насамперед слід звернути увагу на те, що демографічна структура населення впливає на масштаби виробництва, структуру і якість товарів, призначених для споживання. споживання як важлива форма людської життєдіяльності також має різноманітний вплив на структуру, функціонування і розміщення всіх галузей народного господарства. основні характеристики відтворення населення впливають в першу чергу на розміщення і рівень розвитку тих галузей, які виробляють продукцію щоденного попиту, і насамперед продукти харчування. потреби людей обумовлюють і розвиток галузей соціальної інфраструктури та сфери послуг.

Толщина гидросферы по одним понятиям составляет 11 тысяч метров (то есть это глубина марианской впадины), по другим - что более правильно - 11000 метров + 5000 метров (5000 - это высота в атмосфере, до которой есть водяной пар). все это условно. части гидросферы: поверхностные воды суши (вода рек, озер и искусственных водных объектов), подземные воды, вода морей и океанов, водяной пар атмосферы, почвенная влага, не связанная вода горных пород, вода ледников. "слои" гидросферы: слои океана: эпипелагиаль (до 200 метров), батипелагиаль (до 2000 метров), абиссопелагиаль (до 6000 метров), ультраабиссопелагиаль (до 11000 метров) слои озер: эпилимнион, металимнион, гиполимнион