Отгадать загадку. я могучий баготырь несу свои воды в карское море.

Мне тоже кажется что енисей

Ответ на  загадку: енисей 

Для розвитку металургійного виробництва наша країна має доволі сприятливі умови:  

1) великі запаси мінеральної сировини та палива (Надра України містять запаси залізних і марганцевих руд, коксівного вугілля, нерудної металургійної сировини)

2) розташування їхніх родовищ на незначних відстанях одне від одного;  

3) розвинену мережу шляхів сполучення між родовищами;

4) наявні поряд із мінерально-сировинною базою великі запаси води р. Дніпро та водосховища;  

5) розвиток виробництв – споживачів металомісткої продукції;  

6) велику кількість вторинної сировини (брухту);  

7) кваліфікованих працівників.  

Основними чинниками розміщення підприємства чорної металургії в Україні є:

- сировинний (максимальне наближення до джерел сировини, так як чорна металургія України за сучасної технології і відсталого, спрацьованого обладнання — дуже матеріаломістка галузь, яка споживає близько 30% палива, майже 20% електроенергії та води, які використовуються в господарстві країни)

- паливний (максимальне наближення до джерел сировини палива)

У країні склалося три райони концентрації підприємств чорної металургiї:

• Придніпровський район сформувався на базі використання власних залізних руд Криворізького басейну, Кременчуцького і Білозерського районів, марганцевих руд Hікопольського родовища, нерудної сировини Дніпро- петровської області та привізного палива і вогнетривів з Донбасу.  

- Там виникли такі металургійні вузли: Криворізький (низка залізорудних гірничо-збагачувальних комбінатів і найбільший в Україні металургійний комбінат «АрселорМіттал Кривий Pіг»), Дніпровський (центри — Дніпро, Кам'янське, Новомосковськ), Запорізький, Нікопольський (Нікополь, Марганець), Кременчуцький.

• Донецький район виник біля родовищ коксівного вугілля на власній нерудній металургійній сировині та привезених із Придніпров'я збагачених залізних і марганцевих рудах.

- У цьому районі сформувалися металургійні вузли:

Донецько-Макіївський, Алчевський, Єнакієвський, металургійні центри Краматорськ, Харцизьк, Луганськ. Однак тепер, у зв'язку з подіями в Донецькій i Луганській областях, майже всі металургійні вузли і центри, крім Краматорська, опинилися на непідконтрольній українській владі території або в зоні воєнних дій. Це вплинуло на загальні обсяги металургійного виробництва та експорту України.  

• Приазовський район використовував бідні залізні руди Керченського баcейну (у 1990-х роках видобуток припинено) і багаті – Криворізького басейну та Білозерського району, марганцеві руди Hiкопольського родовища, кокс, вапняк і вогнетривкі глини з Донбасу. У районі працюють два потужні металургійні комбінати і трубний завод у Маріуполі. Припортове розташування підприємств сприяє їхній активній участі в експортно-імпортних операціях України

Кольорова металургія:

На відміну від чорної в Україні розвинута порівняно слабо. Вона має ряд особливостей:

а) у рудах міститься незначна кількість металу, що вимагає розміщення багатьох підприємств кольорової металургії поблизу джерел сировини;  

б) у рудах кольорових металів міститься багато різних металів, а це вимагає комплексного використання сировини;  

в) галузь потребує багато енергії і води, а також згубно впливає на довкілля. Таким чином, на її розміщення і розвиток впливають енергетичні та екологічні чинники. Кольорова металургія використовує руди металів, які містять у своєму складі в багато разів менше корисного компоненту, ніж залізна руда. Крім того, на виплавку однієї тонни магнію потрібно до 22 тис. кіловат-годин електроенергії. Тому ця галузь — енергомістке виробництво.

Отже, на розміщення підприємств кольорової металургії впливають два чинники:

- сировинний  

- енергетичний.

15 февраля 2013 года упал челябинский метеорит. это событие вызвало небывалый интерес не только в россии, но и во всем мире. челябинск челябинск — метеорит, упавший в результате торможения в атмосфере земли небольшого астероида. падение метеорита сопровождалось серией атмосферных взрывов — разрушением с распространением ударных волн над территорией челябинской области и некоторых других регионов россии, а также казахстана. многие фрагменты найдены на территории челябинской области. наиболее крупные из фрагментов, общей массой 654 кг, были подняты 16 октября 2013 года со дна озера чебаркуль (челябинская область). метеорит относится к классу обыкновенных хондритов ll5. ранее метеориты такого типа в россии не встречались. по предварительным данным, возраст материнского тела (объекта, частью которого первоначально был метеорит) превышает 4 миллиарда лет. царев царев или царевский метеорит — метеорит-хондрит весом 1225 килограммов, найденный в волгоградской области поблизости от села царев. в начале декабря 1922 года на севере астраханской губернии наблюдалось падение с неба камня. слух об этом разошёлся по всей россии, причем камню приписывались необычайно большие размеры. хотя различные учреждения юга россии и посылали на предполагаемое место падения своих представителей, тем не менее найти этот камень (метеорит) никому не удалось. геологический и минералогический музей академии наук для поощрения поисков объявил премию за находку метеорита на следующих условиях: «геологический и минералогический музей российской академии наук уплачивает современной валютой сто (100) рублей золотом по существующему курсу рубля (свыше двух с половиной миллиардов по счету 1921 г.) из отпущенного ему специального фонда на приобретение метеоритов». метеорит был найден только в 1968 г. при распашке полей совхоза «ленинский». следующее сообщение о находке было получено ещё через 11 лет (в 1979 г.) от электросварщика никифорова. метеоритный дождь царев — самое крупное падение каменного метеорита на территории .