В Индии действует единый закон о налогообложении, который принят на основании Акта о налогообложении в 1961 году. В Конституции Индии сказано: обложение налогами доходов в штатах запрещено (кроме дохода от реализации сельскохозяйственной продукции).
Федеральное правительство Индии предоставляет значительные льготы для нерезидентов иностранного и индийского происхождения. Это привлечению в страну иностранного капитала, современных технологий и передовой техники, необходимой для ускоренной модернизации национальной экономики.
Прямые налоги Индии включают — налог на доходы частных лиц, государственный налог на прибыль от сельскохозяйственной деятельности, налог на имущество, налог на прибыль компаний и ряд налогов на дополнительный источник дохода.
Налог на доходы частных лиц уплачивается со всех доходов. В зависимости от налоговой базы ставка налога варьируется от 10 до 31,5%.
Изъятие подоходного налога может производиться непосредственно у источника дохода. Здесь работодатель удерживает налог из заработной платы работников, банки — с доходов от ценных бумаг и банковских вкладов. В случаях, когда изъятие налога непосредственно у источника дохода невозможно, налогоплательщик уплачивает подоходный налог долями от общей суммы, три раза в год: 15 сентября — 30%, 15 декабря — 30%, 15 марта — оставшиеся 40%. Налог на доходы частных лиц не взимается со специальных правительственных облигаций или сертификатов или если общая сумма дохода не выше 2500 рупий в год.
Відповідь:
Дубóвий Гáй — центральний парк культури та відпочинку міста Запоріжжя, який знаходиться в Олександрівському районі м. Запоріжжя, який ділиться на 3 частини затокою та протокою річки Мокра Московка. Одне з найекологічніших місць міста. Особливо багатолюдно у парку у вихідні. Різноманітні атракціони, харчевні, катання на конях. У парку забавки – на будь-який смак, аби на те грошей вистачило. Але тутешні постійні відвідувачі перевагу віддають прогулянці під стародавніми дубами. Кажуть, тут особлива, дуже сильна позитивна енергетика.
Пояснення:
Дане місце було популярним ще в позаминулому столітті. Там полюбляли збиратись і співробітники Олександрівська, і поважні пани зі своїми не менш поважними пані.
Пов'язана з Дубовим Гаєм і легенда про Дуб Махна, і народна пам'ять зберегла її — саме тут Нестор Іванович планував розбити найбільший у місті парк, про що кажеться у відповідних документах, які зберіглися в Запорізькому обласному архіві.
Центральний парк культури та відпочинку «Дубовий Гай» офіційно було відкрито 1 травня 1959 року рішенням Державного комітету УРСР по охороні природи на базі існуючих зелених насаджень у 1956 році. Але ця місцевість була популярною ще в позаминулому столітті - під тутешніми дубами полюбляли відпочивати запорожці. Ще раніше, до революції, місцевість в районі нинішнього парку так і називалася через велику кількість висаджених дубів, через що й було вирішено залишити дану назву. В цей час парк стає центральним місцем масових гулянь і відпочинку робітничого класу, починається додатковий благоустрій всієї території — прокладаються алеї, викорчовуються чагарники, через річку Московку перекидають пішохідні містки. Зводяться малі архітектурні форми — фонтани й альтанки в стилі «сталінського ампіру», літній кінотеатр. З нещодавно зведеної головної сцени час-від-часу лунає сучасна музика, в тому числі, й напів-підвальний джаз.
За давньою легендою, яку корінні містяни передають з вуст в вуста, ці дуби посадили запорозькі козаки в пам’ять про зруйновану Запорозьку Січ. Старі люди переповідають, що запорожці зі сльозами на очах саджали молоденькі деревця.
У парку ці 250-річні дуби ростуть рядами. Це свідчить про те, що алея є рукотворною, тож легенда, ймовірно, відповідає дійсності. За припущеннями запорізького краєзнавця Анатолія Сокура, дуби посадили або у 1734 році, коли запорозькі козаки вийшли «з-під хана», або ж, що більш ймовірно, у 1829 році, коли повернулися «з-за Дунаю» на чолі з отаманом Йосипом Гладким.
Крім козацьких дубів, запорізький міський парк Дубовий гай славився ще й Дубом Махна. Ріс він серед вікових дубів, і весь був протиканий залізяками. Про нього також ходили різні легенди, а знущання над реліктовим деревом приписували махновцям. Нібито на підпитку вони шаблями та різними іншими металевими предметами, які трапились під руку, пробивали ствол цього дубу. Хтозна, як воно було насправді, але краєзнавці, щоб врятувати артефакт, ще за сталінських часів прикріпили на нього табличку: «Исторический дуб. Под этим дубом летом 1921 года собирался Александровский исполнительный комитет». На жаль, коли комуністи з’ясували, що це неправда, викорчували дуб з корінням. Це сталося у 1977 році, а яму залили бетоном. Тепер тут доріжка, і мало хто здогадується, що ходить по тому місцю, де ріс той легендарний дуб.
122-річний дуб, що височить поряд зі стойкою бару літнього ресторану «Олександрівський повіт» — згадка про відомого українського історика, археолога, етнографа, фольклориста, краєзнавця, педагога, засновника історичного музею та архіву Запоріжжя Якова Новицького. Цей дуб — один з трьох, що висадив Яків Новицький у себе на подвір’ї. Дуб дивом вцілів. Працівники ресторану запевняють, що вони та відвідувачі дуб Новицького не ображають, дбайливо ставляться. Біля дубу народ п’є та гуляє, тож, певно, історичному дереву тут завжди весело[1].
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Из каких источников можно получить информацию о стране, в которую вы собираетесь совершить путешествие? заполните таблицу №2. способ получения достоинства недостатки информации всего в каждом столбике 4 колонки