Пользуясь картой часовых зон в атласе, определите: 1) разницу в зональном времени якутска и омска; 2) зональное время в барнауле, если в норильске в это время 15 ч; 3) на сколько и куда надо перевести часы при перелёте из иркутска в москву, если время в пути составляет 5 ч; 4) часовую зону, в которой расположен ваш населенный пункт; 5) количество часов, на которое зональное время в вашем населённом пункте отличается от московского времени. прошу , надо

1)  часовой пояс якутска:   utc+10 часовой пояс омска:   utc+7 значит, разница в зональном времени в 3 часа.  2)  часовой пояс барнаула:   utc+7 часовой пояс норильска:   utc+8 значит, если в норильске 15 часов, то в барнауле 14 часов.  3)  часовой пояс москвы:   utc+4 часовой пояс иркутска:   utc+9 нужно перевести часы на 5 часов назад. 4)  ну уж не знаю, где вы живёте : )  5) зависит от 4-го пункта.

Грунти лісостепу хараетерна  менша кількість опадів у порівняльні з полісям (450-550мм)   .основні ґрунтоутворюючі породи-леси  лесоподібні суглинки пористі  і тому здатні накопичувати вологу.

кальцій лесів сприяє закріпленню в ґрунтах органічних речовин (гумусу) та створенню агрономічно-цінних структурних окремостей (структура ґрунту). для лісостепу характерні два типи ґрунтів. по-перше це різноманітні чорноземи (типові, опідзолені, вилугувані та реградовані), вони утворились під трав'янистою рослинністю. по-друге — сірі опідзолені ґрунти (світло-сірі, сірі та темно-сірі), що утворились під лісовою рослинністю. найплодючішими є типові чорноземи, які мають найвищий вміст гумусу 4-6 % та слабко кислу або нейтральну реакцію ґрунтового розчину.

Азот осы оттегімен мен жануарлар тыныс алады, одан басқа жер қыртысындағы минералдар түзіледі. табиғатта оттегінің қатысуымен тоттану, шіру, aшy сияқты бүліну үдерістері де жүріп жатады. оттегінін, атмосферадағы қоры 1,5•1015   т, оның 1•1010тоннасы жану үшін жұмсалады. тыныс алу жеке ағзаның өмірі үшін, ал шіру - эволюция () үшін маңызды үдерістер. оттегі оттегінің қолданылуы оның қасиеттеріне негізделген, ол мына 4, 5-сызбанұсқаларда көрсетілген. азот нәруызды заттардың негізгі құрам бөлігі болғандықтан, тіршілік үшін аса маңызды элемент.  ауа азотын  сіңіре алатын кейбір азот бактериялары болмаса, басқа тірі организмдер азотты қосылыс түрінде ғана сіңіре алады. өсімдіктер топырақтан азотты нитрат және аммоний тұздары түрінде алады.   электрон беріп немесе қосып алып, -3 дәрежесі +5 түріндегі жай зат түзеді. жануарлар организмінде азот мөлшері 1%-дан 10%-ға, ал малдың мүйізінде, жүнінде 15%-ға дейін жетеді. азот денесінің 3%-ын құрайды. азотты ауадан емес, азотты қосылысы бар тағамдар арқылы алады. "нәруызсыз тіршілік жоқ, азотсыз нәруыз жоқ" деген қағидалы сөз осының дәлелі болса керек