1.районы африки , евразии и южной америки , где выпадает наибольшее количество осадков .2. самые полноводные реки земного шара . как объяснить их положение ? 3. есть ли на земле самый сухой материк или материки ? как объяснить его (их) формирование ? 4. отличается ли солёность экваториальных и тропических вод мирового океана ? почему ? 5. какое количество осадков выпадает в центральной африке и севере южной америки ? в чём причины различий ?

Вафрике выпадает больше осадков)

Значение атмосферы в природе и жизни человека:

— благодаря газообразной оболочке поверхность Земли не нагревается днем и не остывает ночью так сильно, как, например, поверхность Луны, лишенная атмосферы;

— атмосфера предохраняет Землю от метеоритов, большая часть которых сгорает и не долетает до поверхности планеты;

— озоновый экран (озоносфера) защищает человечество от избыточных ультрафиолетовых излучений, большая доза которых губительна для организма;

— кислород, содержащийся в атмосфере, необходим всем живым организмам для дыхания.

(За глобалізацію)Глобалізація сприяє поглибленню спеціалізації і міжнародного поділу праці. У її умовах ефективніше розподіляються засоби і ресурси, що сприяє підвищенню середнього рівня життя і розширенню життєвих перспектив населення (при нижчих для нього витратах). Переваги глобалізації пов'язані також із виграшем від вільної торгівлі на взаємовигідній основі, що задовольняє всі сторони.
(Проти) Глобалізаційні процеси найчастіше зустрічаються в розвинених країнах і викликають серйозні побоювання в світі, що розвивається. Це пов'язано з тим, що переваги глобалізації розподіляються нерівномірно. Сучасні глобалізаційні процеси розгортаються, перш за все, між промислово розвиненими країнами і лише в другу чергу охоплюють країни, що розвиваються. Глобалізація укріплює позиції першої групи країн, дає їм додаткові переваги. У той же час розгортання процесів глобалізації в рамках сучасного міжнародного поділу праці загрожує заморозити нинішнє положення менш розвинених країн, так званої світової периферії, які стають швидше об'єктами, ніж суб'єктами глобалізації. Глобалізація призводить до поглиблення неоднорідності