Происхождение какого атмосферного явления имеет ту же природу что и происхождие "короны над эльбрусом "?

Корону над эльбрусом  видно  в дни, близкие к зимнему солнце­стоянию,только из сёл, расположенных к северу от эльбруса. при  ясном небе, при заходе солнца, появляется свечение в виде веера из огненных лучей, как прожекторами освещающих снежные склоны вершин  эльбруса и небо над ними. длится свечение всего 3—4 мин. появляется корона над эльбрусом-  начинает прибывать день. после зимнего солнцестояния свечение не  наблюдается.             явление, получившее название „таинственные огни мпары“ , наблюдается  в танзании,  деревня находится на побережье индийского океана. на юго-западе-  горная цепь мпара. по вечерам на склонах гор появля­ются таинственные огни, напоминающие отблеск пламени, об этих огнях знали еще с древних времен.   огни только  на значительном расстоянии от горных склонов и только из определенного  направления.   причина их- в отражении  солнечных лучей в слоях земной атмосферы, когда солнце уже  находится далеко под горизонтом.возникновение огней мпары- совершенно аналогично  происхождению  короны над эльбрусом.

Юго-восток   относительно евразии и африки и юго-запад относительно северной америки и запад относительно южной америки                                                                                                                                                                                                                                                       

 Невелике за обсягом оповідання дуже влучно висміює підлабузництво.  

    Герої твору приятелі, що мають дуже різні характери. Протилежна зовнішність підкреслює цю різницю. Ми бачимо, що в дитинстві товстий приятель був неабияким бешкетником. Хоч дослужився до чину таємного радника, але залишився люб’язним та щирим, першим чемно вітає старого приятеля. Любить добре попоїсти. Натомість тонкий ще в дитинстві любив ябедничати. При зустрічі хвалиться своєю посадою колезького асесора: «служив, знаєш, у департаменті, а тепер сюди перевели столоначальником по тому ж відомству». Незадоволений платнею, тому підробляє. Спочатку трохи зверхній: «Ну, а ти як? Либонь уже статський? Га?» . Та найбільше викликає зневагу його підлабузництво перед старим знайомим, коли дізнається, що товстий приятель дослужився до вищого чину. «Тонкий раптом зблід, скам'янів, але скоро обличчя його скривила широчезна посмішка; здавалося, що від обличчя і очей його посипались іскри. Сам він зіщулився, згорбився, звузився..».

 Чехов вдало висміяв людські вади. Зустріч старих друзів триває тільки декілька хвилин. Але вона наглядно показує читачу, як улеслива та нещира людина може швидко змінювати свою поведінку і вигляд.