Почему природные зоны располагаются преимущественно в меридиальном направлении? какие страны (3-4) расположены в природных зонах умеренных широт?

1)одним из основополагающих факторов влияющих на смену  природных зон от экватора к полюсам является угол падения солнечных лучей. который зависит от широты, другим фактором является близость или удаленность океана.  2)франция, украина, белоруссия, польша

Объяснение:

Напевне, найбільш поширена гірська порода у всій Вселенній – це лід. Марс, Юпітер, Сатурн мають у складі великі маси льоду, а деякі супутники планети складені ним майже цілком. Не є виключенням і наша Земля: більше однієї десятої земної суші зайнято "вічними" льодами, і п’ята частина всієї поверхні планети цілорічно знаходиться під снігом.

Сніги і льоди представляють собою невід’ємну частину земних ландшафтів. Вони відіграють важливу роль в еволюції землі і, являючись продуктом клімату, самі завжди вказують існуючий вплив на клімат.

Сучасне зледеніння охоплює ряд гірських країн і рівнин в обох півкулях і займає площу 16,2 млн. кв. км. Це переважно материкове зледеніння (Антарктида – 13,9 млн. кв. км, Гренландія – 1,7 млн. кв. км), площа льодовиків гірських країн незначна.

Льодовик – це маса фірну і льоду, що утворюється шляхом тривалого нагромадження і перетворення твердих атмосферних опадів та який володіє власним рухом. Льодовикам властиві пластичні деформації і вони рухаються під впливом гравітації вниз. Льодовики руйнують гірські породи, переносять, шліфують і відкладають їх в іншому місці.

Чисельність льодовиків, що об’єднані загальними зв’язками з навколишнім середовищем і з внутрішніми взаємозв’язками і властивістю, утворюють зледеніння, або льодовикову систему.

Льодовики регулюють температуру повітря, солоність Світового океану, стік гірських рік та ін.

Скупчення снігу і льоду знайомі мільйонам людей. В холодний час року великі території суші покриваються білим саваном снігу, а водойми – панциром льоду. З приходом весни сніжно-льодова оболонка нашої планети поступово зменшується в розмірах і на рівнинах помірних широт зникає на ціле літо. Зате в високих горах і полярних районах маси снігу і льоду можуть існувати постійно завдяки суворим кліматичним умовам.

Тарбагатай в виде нескольких невысоких гор располо­жился по соседству с хребтом сауыр. их разделяют реки кандысу и верхний емел (на территории китая). тарбага­тай соединяется с хребтом шынгыстау (250 км). он ниже, но длиннее сауыра (300 км). его ширина 30-50 км.рельеф и геологическое строение, полезные ископае­мые. наиболее высокая точка горной системы сауыр-тар­багатай находится в сауыре - пик музтау (3816 м). север­ный склон сауыра но геологическому строению сходен с алтайскими горами, а южный склон - крутой и скалис­тый - с центрально-азиатскими горами.тарбагатай не высок. его средняя высота над уров­нем моря 2000-2100 м. самая высокая точка г. тастау (2992 м). тектоническая структура тарбагатая слож­ная. на западе он раздваивается, а на востоке составляет целый блок. вершины гор сильно сглажены. им свойствен­ны выровненные плоские участки. склоны гор слабо расчленены ущельями.сауыр-тарбагатай в основном сложен палеозоя (глинистыми и кристаллическими сланцами, песчаником, известником и конгломератом). в сауыре широко распростра­нены эффузивные породы, которые представлены порфира­ми и порфиритами. а в тарбагатае часто встречаются извест­няки, много гранитов, которые отсутствуют в сауыре. сауыр-тарбагатай - складчатая горная страна. его тек­тоническая структура образована в позднем палеозое при прохождении герцинской складчатости. во время альпий­ского горообразования сауыр-тарбагатай обновился. на формирование современного рельефа повлияли древние оле­денения, эрозийное воздействие проточных вод и новые тек­тонические движения. так, в 1990 году в жайсане про­изошло сильное землетрясение, которое повлекло значи­тельные разрушения.в сауыре находится кендирликское месторождение уг­ля. разведываются нефтяные пласты. найдены большие за­пасы горючих сланцев.