Кратко принципы классификации платформ и горно-складчатых поясов.

Объяснение:

В арктичному поясі, що охоплює острови європейського сектора Арктики, клімат суворий, із тривалою морозною зимою, частими штормами, буранами, коротким холодним літом (середня температура липня, як правило, не вище 5°С); опади випадають переважно у вигляді снігу, випаровуваність мала. У субарктичному поясі (Ісландія, Пн. Феноскандія і Східноєвропейської рівнини) літо триваліше і тепліше (до 10, 12°С в липні), зима в західних районах м'яка, у східних - морозна; опадів близько 1000 мм на заході, 400 мм на сході: випаровуваність менша опадів. У помірному поясі (інші райони Європи, крім Середземномор'я і Південного берега Криму) виділяється холодніший, бореальний клімат північної частини поясу і більш теплий, субореальний - у південній частині.

Крім того, на заході поясу клімат морський, з малою річною амплітудою температури, теплим на півдні і прохолодним на півночі літом, м'якою зимою без стійкого снігового покриву на рівнинах, великими опадами в усі сезони, особливо взимку, достатнім і надлишковим зволоженням.

На сході клімат помірно континентальний, з морозною сніжною зимою (крім південних районів), прохолодним на півночі, теплим у центрі і спекотним на півдні літом, великою річною амплітудою температур; річна сума опадів більше випаровуваності на півночі, майже дорівнює їй у центрі і менше випаровуваності на півдні. У субтропічному поясі представлений середземноморський тип клімату з м'якою, теплою, але дощовою зимою (температура січня від 4 до 12°С) з перемінною погодою і теплим літом.

На заході Піренейського, на Апеннінському, на заході і північному заході Балканського півостровів представлений морський різновид цього клімату (укорочений період літньої сухості, велика сума опадів), в інших районах цих півостровів і на Південному березі Криму - континентальний різновид.

Объяснение:

История шелка и Великого Шелкового пути неразрывно связана с Китаем. По древней китайской легенде, первым человеком, распутавшим шелковый кокон в 2640 г. до н.э., была китайская принцесса Си-Лин-ши. Сам же Шелковый путь китайцы проложили не специально. В 138 году до н.э. император У-Ди из династии Хань отправил своего чиновника Чжан Цяня с дипломатической миссией на Запад. Чжан Цянь свою миссию благополучно провалил, так как попал в плен к гуннам, но зато после побега он много путешествовал вдоль древней караванной дороги и открыл множество новых стран. По возвращению домой император своего незадачливого слугу и вновь отправил с миссией установить дипломатические и торговые отношения с правителями западных стран. С этого момента начинается расцвет Великого Шелкового пути.

Великий Шелковый путь функционировал вплоть до XVI века и на протяжении всей своей истории он был окутан ореолом загадочности, романтических приключений и опасности. По караванным дорогам провозили не только «драгоценный» шелк, чей секрет, на протяжении трех тысячелетий тщательно охранял весь Китай от ремесленников до самого императора, но и драгоценные камни из Бадахшана, а также жадеит и нефрит из Хотана и Яркенда (Синьцзянь), которые еще больше подогревали интерес европейцев к загадочному Китаю.